English Standard Version

Переклад Хоменка

Job’s Summary Defense

And Job again took up his discourse, and said:

1

І повів Іов далі свою мову і сказав:

2

“Oh, that I were as in the months of old,
as in the days when God watched over me,

2

«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,

3

when his lamp shone upon my head,
and by his light I walked through darkness,

3

коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!

4

as I was in my prime,a
when the friendship of God was upon my tent,

4

Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,

5

when the Almighty was yet with me,
when my children were all around me,

5

коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;

6

when my steps were washed with butter,
and the rock poured out for me streams of oil!

6

коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!

7

When I went out to the gate of the city,
when I prepared my seat in the square,

7

Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,

8

the young men saw me and withdrew,
and the aged rose and stood;

8

хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.

9

the princes refrained from talking
and laid their hand on their mouth;

9

Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.

10

the voice of the nobles was hushed,
and their tongue stuck to the roof of their mouth.

10

І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.

11

When the ear heard, it called me blessed,
and when the eye saw, it approved,

11

Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.

12

because I delivered the poor who cried for help,
and the fatherless who had none to help him.

12

Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.

13

The blessing of him who was about to perish came upon me,
and I caused the widow’s heart to sing for joy.

13

Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.

14

I put on righteousness, and it clothed me;
my justice was like a robe and a turban.

14

Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.

15

I was eyes to the blind
and feet to the lame.

15

Я був сліпому оком,
кульгавому я був ногами!

16

I was a father to the needy,
and I searched out the cause of him whom I did not know.

16

Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.

17

I broke the fangs of the unrighteous
and made him drop his prey from his teeth.

17

Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.

18

Then I thought, ‘I shall die in my nest,
and I shall multiply my days as the sand,

18

Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.

19

my roots spread out to the waters,
with the dew all night on my branches,

19

Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.

20

my glory fresh with me,
and my bow ever new in my hand.’

20

Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.

21

“Men listened to me and waited
and kept silence for my counsel.

21

Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.

22

After I spoke they did not speak again,
and my word dropped upon them.

22

По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.

23

They waited for me as for the rain,
and they opened their mouths as for the spring rain.

23

Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.

24

I smiled on them when they had no confidence,
and the light of my face they did not cast down.

24

Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.

25

I chose their way and sat as chief,
and I lived like a king among his troops,
like one who comforts mourners.

25

Я призначав дорогу їм, я був їм головою.
Я жив, неначе цар при війську;
куди б я їх тільки вів, — ішли за мною.»

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

Job 29

Йова 29