English Standard Version

Переклад Турконяка

Job’s Final Appeal

“I have made a covenant with my eyes;
how then could I gaze at a virgin?

1

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

2

What would be my portion from God above
and my heritage from the Almighty on high?

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

3

Is not calamity for the unrighteous,
and disaster for the workers of iniquity?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

4

Does not he see my ways
and number all my steps?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

5

“If I have walked with falsehood
and my foot has hastened to deceit;

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

6

(Let me be weighed in a just balance,
and let God know my integrity!)

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

7

if my step has turned aside from the way
and my heart has gone after my eyes,
and if any spot has stuck to my hands,

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

8

then let me sow, and another eat,
and let what grows for mea be rooted out.

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

9

“If my heart has been enticed toward a woman,
and I have lain in wait at my neighbor’s door,

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

10

then let my wife grind for another,
and let others bow down on her.

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

11

For that would be a heinous crime;
that would be an iniquity to be punished by the judges;

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

12

for that would be a fire that consumes as far as Abaddon,
and it would burn to the root all my increase.

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

13

“If I have rejected the cause of my manservant or my maidservant,
when they brought a complaint against me,

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

14

what then shall I do when God rises up?
When he makes inquiry, what shall I answer him?

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

15

Did not he who made me in the womb make him?
And did not one fashion us in the womb?

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

16

“If I have withheld anything that the poor desired,
or have caused the eyes of the widow to fail,

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

17

or have eaten my morsel alone,
and the fatherless has not eaten of it

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

18

(for from my youth the fatherlessb grew up with me as with a father,
and from my mother’s womb I guided the widowc),

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

19

if I have seen anyone perish for lack of clothing,
or the needy without covering,

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

20

if his body has not blessed me,d
and if he was not warmed with the fleece of my sheep,

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

21

if I have raised my hand against the fatherless,
because I saw my help in the gate,

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

22

then let my shoulder blade fall from my shoulder,
and let my arm be broken from its socket.

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

23

For I was in terror of calamity from God,
and I could not have faced his majesty.

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

24

“If I have made gold my trust
or called fine gold my confidence,

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

25

if I have rejoiced because my wealth was abundant
or because my hand had found much,

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

26

if I have looked at the sune when it shone,
or the moon moving in splendor,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

27

and my heart has been secretly enticed,
and my mouth has kissed my hand,

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

28

this also would be an iniquity to be punished by the judges,
for I would have been false to God above.

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

29

“If I have rejoiced at the ruin of him who hated me,
or exulted when evil overtook him

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

30

(I have not let my mouth sin
by asking for his life with a curse),

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

31

if the men of my tent have not said,
‘Who is there that has not been filled with his meat?’

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

32

(the sojourner has not lodged in the street;
I have opened my doors to the traveler),

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

33

if I have concealed my transgressions as others dof
by hiding my iniquity in my heart,

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

34

because I stood in great fear of the multitude,
and the contempt of families terrified me,
so that I kept silence, and did not go out of doors —

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

35

Oh, that I had one to hear me!
(Here is my signature! Let the Almighty answer me!)
Oh, that I had the indictment written by my adversary!

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

36

Surely I would carry it on my shoulder;
I would bind it on me as a crown;

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

37

I would give him an account of all my steps;
like a prince I would approach him.

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

38

“If my land has cried out against me
and its furrows have wept together,

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

39

if I have eaten its yield without payment
and made its owners breathe their last,

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

40

let thorns grow instead of wheat,
and foul weeds instead of barley.”
The words of Job are ended.

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Job 31

Йова 31