Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Куліша та Пулюя
Making Bricks Without Straw
Afterward Moses and Aaron went and said to Pharaoh, “Thus says the Lord, the God of Israel, ‘Let my people go, that they may hold a feast to me in the wilderness.’”
Afterward Moses and Aaron went and said to Pharaoh, “Thus says the Lord, the God of Israel, ‘Let my people go, that they may hold a feast to me in the wilderness.’”
Після сього ввійшов Мойсей із Ароном до Фараона та й промовили йому: Так рече Господь, Бог Ізраїлїв: Відпусти люде мої, щоб сотворили сьвято менї в степу.
But Pharaoh said, “Who is the Lord, that I should obey his voice and let Israel go? I do not know the Lord, and moreover, I will not let Israel go.”
І каже Фараон: Хто сей Господь, щоб я послухав голосу його, та відпустив сини Ізрайлеві. Не знаю Господа і не відпущу Ізраїля.
Then they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please let us go a three days’ journey into the wilderness that we may sacrifice to the Lord our God, lest he fall upon us with pestilence or with the sword.”
І кажуть йому: Бог Єврейський зустьрів нас; так дозволь нам пійти за три днї ходи в степ і принести жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем.
But the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you take the people away from their work? Get back to your burdens.”
І каже їм царь Египецький: Про що ти, Мойсею, й ти, Ароне, одвертаєте людей моїх од їх дїла? Ійдїте кожен до роботи своєї.
І каже Фараон: Се намножилось тепер народу в цїй землї, а ви хочете відтягати його від роботи.
The same day Pharaoh commanded the taskmasters of the people and their foremen,
І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами:
“You shall no longer give the people straw to make bricks, as in the past; let them go and gather straw for themselves.
Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому.
But the number of bricks that they made in the past you shall impose on them, you shall by no means reduce it, for they are idle. Therefore they cry, ‘Let us go and offer sacrifice to our God.’
Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому!
Let heavier work be laid on the men that they may labor at it and pay no regard to lying words.”
Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.
So the taskmasters and the foremen of the people went out and said to the people, “Thus says Pharaoh, ‘I will not give you straw.
І повиходили приставники людські та доглядачі, та й промовляли до людей: Ось як повелїв Фараон: Не давати вже вам соломи;
Go and get your straw yourselves wherever you can find it, but your work will not be reduced in the least.’”
Ходити мете самі збирати собі солому, де знайдете; однакже не буде вбавлено з роботи вашої нїже.
So the people were scattered throughout all the land of Egypt to gather stubble for straw.
І порозходились люде по всїй землї Египецькій збирати собі стерню замість соломи.
The taskmasters were urgent, saying, “Complete your work, your daily task each day, as when there was straw.”
Приставники же принагляли їх і приказували: Вироблюйте роботу вашу кожного дня, як бувало даємо солому вам.
And the foremen of the people of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not done all your task of making bricks today and yesterday, as in the past?”
І бито доглядачів із Ізраїлїв, що були поставленї над ними від приставників Фараонових, мовляючи: Чом не виробили стілько цегол вчора й сьогоднї, як перше?
Then the foremen of the people of Israel came and cried to Pharaoh, “Why do you treat your servants like this?
І приходили доглядачі з Ізраїлїв до Фараона, та й лебедїли плачучи: Про що знущаєшся так із рабів твоїх?
No straw is given to your servants, yet they say to us, ‘Make bricks!’ And behold, your servants are beaten; but the fault is in your own people.”
Не дають соломи рабам твоїм, а цеглу, кажуть, вистачайте нам цегли! І се раби твої мучені, а нарід твій вина тому.
But he said, “You are idle, you are idle; that is why you say, ‘Let us go and sacrifice to the Lord.’
Він же каже: Ви лїниві лежибоки! Тим і верзете: Ходїмо принести жертву Господеві.
Go now and work. No straw will be given you, but you must still deliver the same number of bricks.”
Ідїте ж та працюйте! Соломи не давати муть вам, а цеглу, скілько вимагають, вистачайте.
The foremen of the people of Israel saw that they were in trouble when they said, “You shall by no means reduce your number of bricks, your daily task each day.”
І вбачали свою лиху годину доглядачі з Ізраїлїв, яким наказано: Не поменьшуйте виробу цегли, що дня призначеного.
They met Moses and Aaron, who were waiting for them, as they came out from Pharaoh;
І зоткнулись вони з Мойсейом та з Ароном, як виходили вони саме од Фараона.
and they said to them, “The Lord look on you and judge, because you have made us stink in the sight of Pharaoh and his servants, and have put a sword in their hand to kill us.”
І промовили до них: Нехай спогляне Господь на вас і судить; бо зробили ви смердючим дух наш перед Фараоном і перед його дворянами. Дали ви меча їм у руки повбивати нас.
Then Moses turned to the Lord and said, “O Lord, why have you done evil to this people? Why did you ever send me?
І вернувся Мойсей до Господа, і каже: Господи Боже мій! Про що напустив єси такий напуст на сих людей? І про що се послав єси мене?