English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Fifth Plague: Egyptian Livestock Die

Then the Lord said to Moses, “Go in to Pharaoh and say to him, ‘Thus says the Lord, the God of the Hebrews, “Let my people go, that they may serve me.

1

І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

2

For if you refuse to let them go and still hold them,

2

Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,

3

behold, the hand of the Lord will fall with a very severe plague upon your livestock that are in the field, the horses, the donkeys, the camels, the herds, and the flocks.

3

Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.

4

But the Lord will make a distinction between the livestock of Israel and the livestock of Egypt, so that nothing of all that belongs to the people of Israel shall die.”’”

4

І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.

5

And the Lord set a time, saying, “Tomorrow the Lord will do this thing in the land.”

5

І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.

6

And the next day the Lord did this thing. All the livestock of the Egyptians died, but not one of the livestock of the people of Israel died.

6

І вчинив Господь сю річ назавтра в раньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.

7

And Pharaoh sent, and behold, not one of the livestock of Israel was dead. But the heart of Pharaoh was hardened, and he did not let the people go.

7

І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.

8

The Sixth Plague: Boils

And the Lord said to Moses and Aaron, “Take handfuls of soot from the kiln, and let Moses throw them in the air in the sight of Pharaoh.

8

І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.

9

It shall become fine dust over all the land of Egypt, and become boils breaking out in sores on man and beast throughout all the land of Egypt.”

9

І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.

10

So they took soot from the kiln and stood before Pharaoh. And Moses threw it in the air, and it became boils breaking out in sores on man and beast.

10

І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.

11

And the magicians could not stand before Moses because of the boils, for the boils came upon the magicians and upon all the Egyptians.

11

І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.

12

But the Lord hardened the heart of Pharaoh, and he did not listen to them, as the Lord had spoken to Moses.

12

Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.

13

The Seventh Plague: Hail

Then the Lord said to Moses, “Rise up early in the morning and present yourself before Pharaoh and say to him, ‘Thus says the Lord, the God of the Hebrews, “Let my people go, that they may serve me.

13

І рече Господь Мойсейові: Устань рано в раньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

14

For this time I will send all my plagues on you yourself,a and on your servants and your people, so that you may know that there is none like me in all the earth.

14

Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.

15

For by now I could have put out my hand and struck you and your people with pestilence, and you would have been cut off from the earth.

15

Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.

16

But for this purpose I have raised you up, to show you my power, so that my name may be proclaimed in all the earth.

16

Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.

17

You are still exalting yourself against my people and will not let them go.

17

Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?

18

Behold, about this time tomorrow I will cause very heavy hail to fall, such as never has been in Egypt from the day it was founded until now.

18

Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.

19

Now therefore send, get your livestock and all that you have in the field into safe shelter, for every man and beast that is in the field and is not brought home will die when the hail falls on them.”’”

19

Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.

20

Then whoever feared the word of the Lord among the servants of Pharaoh hurried his slaves and his livestock into the houses,

20

Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.

21

but whoever did not pay attention to the word of the Lord left his slaves and his livestock in the field.

21

А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.

22

Then the Lord said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, so that there may be hail in all the land of Egypt, on man and beast and every plant of the field, in the land of Egypt.”

22

І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.

23

Then Moses stretched out his staff toward heaven, and the Lord sent thunder and hail, and fire ran down to the earth. And the Lord rained hail upon the land of Egypt.

23

І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.

24

There was hail and fire flashing continually in the midst of the hail, very heavy hail, such as had never been in all the land of Egypt since it became a nation.

24

І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.

25

The hail struck down everything that was in the field in all the land of Egypt, both man and beast. And the hail struck down every plant of the field and broke every tree of the field.

25

І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.

26

Only in the land of Goshen, where the people of Israel were, was there no hail.

26

Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.

27

Then Pharaoh sent and called Moses and Aaron and said to them, “This time I have sinned; the Lord is in the right, and I and my people are in the wrong.

27

І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.

28

Plead with the Lord, for there has been enough of God’s thunder and hail. I will let you go, and you shall stay no longer.”

28

Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.

29

Moses said to him, “As soon as I have gone out of the city, I will stretch out my hands to the Lord. The thunder will cease, and there will be no more hail, so that you may know that the earth is the Lord’s.

29

І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.

30

But as for you and your servants, I know that you do not yet fear the Lord God.”

30

Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.

31

(The flax and the barley were struck down, for the barley was in the ear and the flax was in bud.

31

А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.

32

But the wheat and the emmerb were not struck down, for they are late in coming up.)

32

Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.

33

So Moses went out of the city from Pharaoh and stretched out his hands to the Lord, and the thunder and the hail ceased, and the rain no longer poured upon the earth.

33

І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.

34

But when Pharaoh saw that the rain and the hail and the thunder had ceased, he sinned yet again and hardened his heart, he and his servants.

34

Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.

35

So the heart of Pharaoh was hardened, and he did not let the people of Israel go, just as the Lord had spoken through Moses.

35

І закаменїло запекле серце Фараонове, і не одпустив синів Ізрайлевих, як і глаголав Господь Мойсейові.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Exodus 9

Вихід 9