English Standard Version

Переклад Турконяка

The Vanity of Self-Indulgence

I said in my heart, “Come now, I will test you with pleasure; enjoy yourself.” But behold, this also was vanity.a

1

Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.

2

I said of laughter, “It is mad,” and of pleasure, “What use is it?”

2

Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?

3

I searched with my heart how to cheer my body with wine — my heart still guiding me with wisdom — and how to lay hold on folly, till I might see what was good for the children of man to do under heaven during the few days of their life.

3

Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.

4

I made great works. I built houses and planted vineyards for myself.

4

Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,

5

I made myself gardens and parks, and planted in them all kinds of fruit trees.

5

зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.

6

I made myself pools from which to water the forest of growing trees.

6

Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.

7

I bought male and female slaves, and had slaves who were born in my house. I had also great possessions of herds and flocks, more than any who had been before me in Jerusalem.

7

Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.

8

I also gathered for myself silver and gold and the treasure of kings and provinces. I got singers, both men and women, and many concubines,b the delight of the sons of man.

8

Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.

9

So I became great and surpassed all who were before me in Jerusalem. Also my wisdom remained with me.

9

І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.

10

And whatever my eyes desired I did not keep from them. I kept my heart from no pleasure, for my heart found pleasure in all my toil, and this was my reward for all my toil.

10

І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.

11

Then I considered all that my hands had done and the toil I had expended in doing it, and behold, all was vanity and a striving after wind, and there was nothing to be gained under the sun.

11

Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.

12

The Vanity of Living Wisely

So I turned to consider wisdom and madness and folly. For what can the man do who comes after the king? Only what has already been done.

12

Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?

13

Then I saw that there is more gain in wisdom than in folly, as there is more gain in light than in darkness.

13

І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.

14

The wise person has his eyes in his head, but the fool walks in darkness. And yet I perceived that the same event happens to all of them.

14

Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.

15

Then I said in my heart, “What happens to the fool will happen to me also. Why then have I been so very wise?” And I said in my heart that this also is vanity.

15

І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.

16

For of the wise as of the fool there is no enduring remembrance, seeing that in the days to come all will have been long forgotten. How the wise dies just like the fool!

16

Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?

17

So I hated life, because what is done under the sun was grievous to me, for all is vanity and a striving after wind.

17

Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.

18

The Vanity of Toil

I hated all my toil in which I toil under the sun, seeing that I must leave it to the man who will come after me,

18

Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.

19

and who knows whether he will be wise or a fool? Yet he will be master of all for which I toiled and used my wisdom under the sun. This also is vanity.

19

І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.

20

So I turned about and gave my heart up to despair over all the toil of my labors under the sun,

20

І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.

21

because sometimes a person who has toiled with wisdom and knowledge and skill must leave everything to be enjoyed by someone who did not toil for it. This also is vanity and a great evil.

21

Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.

22

What has a man from all the toil and striving of heart with which he toils beneath the sun?

22

Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?

23

For all his days are full of sorrow, and his work is a vexation. Even in the night his heart does not rest. This also is vanity.

23

Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.

24

There is nothing better for a person than that he should eat and drink and find enjoymentc in his toil. This also, I saw, is from the hand of God,

24

Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.

25

for apart from himd who can eat or who can have enjoyment?

25

Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.

26

For to the one who pleases him God has given wisdom and knowledge and joy, but to the sinner he has given the business of gathering and collecting, only to give to one who pleases God. This also is vanity and a striving after wind.

26

Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Ecclesiastes 2

Екклезіаста 2