English Standard Version

He has made everything beautiful in its time. Also, he has put eternity into man’s heart, yet so that he cannot find out what God has done from the beginning to the end.

11

Усе він сотворив свого часу гарно, й сьвіт вложив їм у душу; тільки що чоловікові не зрозуміти всього твору Божого з почину та й до кінця.

12

I perceived that there is nothing better for them than to be joyful and to do good as long as they live;

12

Зрозумів я, що їм нема нїчого лучшого, як веселитись і чинити добре, поки й життя їх.

13

also that everyone should eat and drink and take pleasure in all his toil — this is God’s gift to man.

13

І коли хто їсть і пє, й бачить добро в кожній працї своїй, то й се дар Божий.

14

I perceived that whatever God does endures forever; nothing can be added to it, nor anything taken from it. God has done it, so that people fear before him.

14

Зрозумів я, що все, що творить Бог, тріває навіки: нїчого до того придати й нїчого з того уймити; Бог чинить усе так, щоб перед ним почесть почувати.

15

That which is, already has been; that which is to be, already has been; and God seeks what has been driven away.a

15

Що було, те є й тепер; що буде, те вже було, — і Бог викликає знов те, що минуло.

16

From Dust to Dust

Moreover, I saw under the sun that in the place of justice, even there was wickedness, and in the place of righteousness, even there was wickedness.

16

Ще ж бачив я під сонцем: де б мала правда бути, там кривда; де б бути правосуддю, там кривосуддє.

17

I said in my heart, God will judge the righteous and the wicked, for there is a time for every matter and for every work.

17

І сказав я в серцї мойму: Праведного й безбожного судити ме Бог, бо прийде час про все, а тодї й суд на всякі вчинки.

18

I said in my heart with regard to the children of man that God is testing them that they may see that they themselves are but beasts.

18

І сказав я в серцї мойму про дїтей людських, що Бог витрібовує їх, нехай знають, що й вони зьвіррє.

19

For what happens to the children of man and what happens to the beasts is the same; as one dies, so dies the other. They all have the same breath, and man has no advantage over the beasts, for all is vanity.b

19

Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.

20

All go to one place. All are from the dust, and to dust all return.

20

Все йде в одно місце: взялось із перстї й усе вернесь у порох.

21

Who knows whether the spirit of man goes upward and the spirit of the beast goes down into the earth?

21

Хто бо знає, чи дух людський іде в гору, й чи зьвірячий дух ійде вниз, у землю?

22

So I saw that there is nothing better than that a man should rejoice in his work, for that is his lot. Who can bring him to see what will be after him?

22

Оце ж я побачив, що нема нїчого лучшого, як уживати чоловікові своєї працї; бо се доля його; бо хто приведе його поглянути на те, що послї него буде?

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 3

Екклезіаста 3