English Standard Version

He has made everything beautiful in its time. Also, he has put eternity into man’s heart, yet so that he cannot find out what God has done from the beginning to the end.

11

— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.

12

I perceived that there is nothing better for them than to be joyful and to do good as long as they live;

12

Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.

13

also that everyone should eat and drink and take pleasure in all his toil — this is God’s gift to man.

13

I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!

14

I perceived that whatever God does endures forever; nothing can be added to it, nor anything taken from it. God has done it, so that people fear before him.

14

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

15

That which is, already has been; that which is to be, already has been; and God seeks what has been driven away.a

15

Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!

16

From Dust to Dust

Moreover, I saw under the sun that in the place of justice, even there was wickedness, and in the place of righteousness, even there was wickedness.

16

І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.

17

I said in my heart, God will judge the righteous and the wicked, for there is a time for every matter and for every work.

17

Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.

18

I said in my heart with regard to the children of man that God is testing them that they may see that they themselves are but beasts.

18

Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,

19

For what happens to the children of man and what happens to the beasts is the same; as one dies, so dies the other. They all have the same breath, and man has no advantage over the beasts, for all is vanity.b

19

бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!

20

All go to one place. All are from the dust, and to dust all return.

20

Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.

21

Who knows whether the spirit of man goes upward and the spirit of the beast goes down into the earth?

21

Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?

22

So I saw that there is nothing better than that a man should rejoice in his work, for that is his lot. Who can bring him to see what will be after him?

22

І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Ecclesiastes 3

Екклезіаста 3