English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Death Comes to All

But all this I laid to heart, examining it all, how the righteous and the wise and their deeds are in the hand of God. Whether it is love or hate, man does not know; both are before him.

1

На все те обернув я серце моє, щоб зрозуміти, що праведні й мудрі й дїла їх у Бога в руцї, та що чоловік нї любови нї ненавистї за те не знає, бо воно далеко перед ним.

2

It is the same for all, since the same event happens to the righteous and the wicked, to the good and the evil,a to the clean and the unclean, to him who sacrifices and him who does not sacrifice. As the good one is, so is the sinner, and he who swears is as he who shuns an oath.

2

Усьому й усїм — одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.

3

This is an evil in all that is done under the sun, that the same event happens to all. Also, the hearts of the children of man are full of evil, and madness is in their hearts while they live, and after that they go to the dead.

3

Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.

4

But he who is joined with all the living has hope, for a living dog is better than a dead lion.

4

Поки людина в живих, має ще надїю; тим, що живому собацї лучше, нїж мертвому леву;

5

For the living know that they will die, but the dead know nothing, and they have no more reward, for the memory of them is forgotten.

5

Бо живі знають, що помруть, а мертві нїчогісїнько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток;

6

Their love and their hate and their envy have already perished, and forever they have no more share in all that is done under the sun.

6

І любов їх і ненависть і боротьба їх минулись, і не буде їм вже нїякої частини нї в чому, що дїється під сонцем.

7

Enjoy Life with the One You Love

Go, eat your bread with joy, and drink your wine with a merry heart, for God has already approved what you do.

7

Ійди ж, їж твій хлїб, радуючись, і пий твоє вино, веселючись, коли Бог ласкавий на дїла твої.

8

Let your garments be always white. Let not oil be lacking on your head.

8

Нехай повсячасно буде на тобі одежа сьвітла, й нехай волос твій буде намащений.

9

Enjoy life with the wife whom you love, all the days of your vainb life that he has given you under the sun, because that is your portion in life and in your toil at which you toil under the sun.

9

Усолоджуй собі життє з жінкою твоєю, що її любиш, через усї днї марної жизнї твоєї, а котру дав тобі Бог за товаришку на всї швидколетні днї твої під сонцем; се бо — пай твій в життю й в трудах твоїх, що ти трудишся під сонцем.

10

Whatever your hand finds to do, do it with your might,c for there is no work or thought or knowledge or wisdom in Sheol, to which you are going.

10

Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї.

11

Wisdom Better Than Folly

Again I saw that under the sun the race is not to the swift, nor the battle to the strong, nor bread to the wise, nor riches to the intelligent, nor favor to those with knowledge, but time and chance happen to them all.

11

І звернувсь я й добачив під сонцем, що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда; не мудрим — хлїб; не розумним — багацтво, й не тямущим — ласка, тільки час і случай у всїм.

12

For man does not know his time. Like fish that are taken in an evil net, and like birds that are caught in a snare, so the children of man are snared at an evil time, when it suddenly falls upon them.

12

Бо людина свого часу навіть не знає. Як риба попадається в невід, а птиця запутуєсь у сильце, так і люде ловляться в лиху годину, як вона прийде негадано до них.

13

I have also seen this example of wisdom under the sun, and it seemed great to me.

13

От іще яку бачив я мудрість під сонцем, а вона здалась менї не абиякою:

14

There was a little city with few men in it, and a great king came against it and besieged it, building great siegeworks against it.

14

Було невеличке собі місто, та й не так то людне. Прийшов під його великий царь, облїг його, та й поробив проти його всї боєві прилади;

15

But there was found in it a poor, wise man, and he by his wisdom delivered the city. Yet no one remembered that poor man.

15

Аж се знайшовся в йому чоловік нетяга розумний та й вирятував городець своїм розумом, а нїхто потім не споминав про сього біднягу.

16

But I say that wisdom is better than might, though the poor man’s wisdom is despised and his words are not heard.

16

І сказав я: Розум лучше сили, та розумом у чоловіка бідного погорджують і слова його байдуже.

17

The words of the wise heard in quiet are better than the shouting of a ruler among fools.

17

Слово тихе й розумне, як його послухають, переважує крик потужного між дурними.

18

Wisdom is better than weapons of war, but one sinner destroys much good.

18

Розум лучше військового знаряддя, та одно ледащо попсує часом багацько доброго.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 9

Екклезіаста 9