English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah’s Vision of the Lord

In the year that King Uzziah died I saw the Lord sitting upon a throne, high and lifted up; and the traina of his robe filled the temple.

1

В роцї, коли царь Озія помер, бачив я Господа на високому й піднесеному престолї, а краї ризи його наповнили храм.

2

Above him stood the seraphim. Each had six wings: with two he covered his face, and with two he covered his feet, and with two he flew.

2

Кр угом його стояли серафими, а кожен о шістьох крилах: двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома лїтав.

3

And one called to another and said:
“Holy, holy, holy is the Lord of hosts;
the whole earth is full of his glory!”b

3

І покликували вони один до одного: Сьвят, сьвят, сьвят Господь сил, вся земля повна слави його!

4

And the foundations of the thresholds shook at the voice of him who called, and the house was filled with smoke.

4

І хитались підвалини й пороги від голосного поклику їх, а будинок сповнився димом.

5

And I said: “Woe is me! For I am lost; for I am a man of unclean lips, and I dwell in the midst of a people of unclean lips; for my eyes have seen the King, the Lord of hosts!”

5

І промовив я: Горе менї! погибель моя! я бо людина з нечистими устами, й живу між людьми з нечистими губами, — а се ж очі мої бачили Господа сил небесних!

6

Then one of the seraphim flew to me, having in his hand a burning coal that he had taken with tongs from the altar.

6

На се прилетїв до мене один серафим із жаріючим углем у руцї, що взяв клїщами з жертівника;

7

And he touched my mouth and said: “Behold, this has touched your lips; your guilt is taken away, and your sin atoned for.”

7

І приторкнувся ним до моїх уст, і промовив: Приторкнулось оце до твоїх уст, і взята від тебе беззаконність твоя й з гріха твого ти очищений.

8

Isaiah’s Commission from the Lord

And I heard the voice of the Lord saying, “Whom shall I send, and who will go for us?” Then I said, “Here I am! Send me.”

8

І почув я голос Господень, що говорив: Кого б менї послати, й хто нам пійде? І сказав я: Ось я, пошли мене!

9

And he said, “Go, and say to this people:
“‘Keep on hearing,c but do not understand;
keep on seeing,d but do not perceive.’

9

І відказав він: Іди й промов до тих людей: Слухати мете й не зрозумієте, і дивити метесь очима, та не вбачати мете;

10

Make the heart of this people dull,e
and their ears heavy,
and blind their eyes;
lest they see with their eyes,
and hear with their ears,
and understand with their hearts,
and turn and be healed.”

10

Бо запеклося серце в сього народу, й тяжко чують ушима, та й очі свої затулили, щоб не бачити очима, й не почути ушима; й не второпають серцем, та й не навернуться, щоб я їх оздоровив.

11

Then I said, “How long, O Lord?”
And he said:
“Until cities lie waste
without inhabitant,
and houses without people,
and the land is a desolate waste,

11

І промовив я: Докіль же сього, Господи? А він сказав: Докіль не опустїють міста й не зостануть без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цїлком не стане пустинею.

12

and the Lord removes people far away,
and the forsaken places are many in the midst of the land.

12

І далеко займе Господь людей (в неволю), й пусто-глухо в землї стане.

13

And though a tenth remain in it,
it will be burnedf again,
like a terebinth or an oak,
whose stump remains
when it is felled.”
The holy seedg is its stump.

13

І коли б ще десята частина зосталась на нїй і назад вернулась, та знов буде спустошена; та як із теребинта й з дуба, коли їх зрубати, зостається корінь, так сьвяте насїннє вийде з кореня того.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Isaiah 6

Ісаї 6