English Standard Version

Переклад Хоменка

The Lord’s Day of Vengeance

Who is this who comes from Edom,
in crimsoned garments from Bozrah,
he who is splendid in his apparel,
marching in the greatness of his strength?
“It is I, speaking in righteousness,
mighty to save.”

1

Хто ж це йде з Едому, у багряних шатах з Боцри? Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили? Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.

2

Why is your apparel red,
and your garments like his who treads in the winepress?

2

Чому шати твої багряні, одежа твоя, мов у того, хто топтав грона у винотоці?

3

“I have trodden the winepress alone,
and from the peoples no one was with me;
I trod them in my anger
and trampled them in my wrath;
their lifeblooda spattered on my garments,
and stained all my apparel.

3

Я топтав сам один у винотоці, нікого з-поміж народів не було зо мною. Я їх топтав у моїм гніві, давив їх у моїй досаді, їхній сік на мої шати бризкав, і я заплямив усю мою одежу.

4

For the day of vengeance was in my heart,
and my year of redemptionb had come.

4

Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати.

5

I looked, but there was no one to help;
I was appalled, but there was no one to uphold;
so my own arm brought me salvation,
and my wrath upheld me.

5

Дивився я, але помічника не було; глядів здивований, та не було, щоб хто підтримав. Тоді рамено моє прийшло мені у підмогу, і моє обурення мене підтримало.

6

I trampled down the peoples in my anger;
I made them drunk in my wrath,
and I poured out their lifeblood on the earth.”

6

Я роздавив народи в моїм гніві, я їх розбив у моїй люті, пролив їхній сік на землю.

7

The Lord’s Mercy Remembered

I will recount the steadfast love of the Lord,
the praises of the Lord,
according to all that the Lord has granted us,
and the great goodness to the house of Israel
that he has granted them according to his compassion,
according to the abundance of his steadfast love.

7

Я славитиму ласки Господні, Господні подвиги за те все, що Господь учинив нам, за те велике благо для ізраїльського дому, що він учинив нам у своїм милосерді, у своїй великій ласці.

8

For he said, “Surely they are my people,
children who will not deal falsely.”
And he became their Savior.

8

Бо він сказав: «Вони ж мій народ, діти, що не будуть віроломні!» Він став їхнім Спасом,

9

In all their affliction he was afflicted,c
and the angel of his presence saved them;
in his love and in his pity he redeemed them;
he lifted them up and carried them all the days of old.

9

у кожній їхній недолі. То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.

10

But they rebelled
and grieved his Holy Spirit;
therefore he turned to be their enemy,
and himself fought against them.

10

Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.

11

Then he remembered the days of old,
of Moses and his people.d
Where is he who brought them up out of the sea
with the shepherds of his flock?
Where is he who put in the midst of them
his Holy Spirit,

11

Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього?

12

who caused his glorious arm
to go at the right hand of Moses,
who divided the waters before them
to make for himself an everlasting name,

12

Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім'я вічне?

13

who led them through the depths?
Like a horse in the desert,
they did not stumble.

13

Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?

14

Like livestock that go down into the valley,
the Spirit of the Lord gave them rest.
So you led your people,
to make for yourself a glorious name.

14

Мов череду, що сходить у долину, дух Господній вів їх до спокою. Отак водив ти свій народ, щоб учинити собі славне ім'я.

15

Prayer for Mercy

Look down from heaven and see,
from your holy and beautifule habitation.
Where are your zeal and your might?
The stirring of your inner parts and your compassion
are held back from me.

15

Споглянь же з неба й подивися з преславного, святого твого житла! Де твоя горливість і твоя потуга, твій жаль і твоє милосердя? Не стримуй їх супроти мене!

16

For you are our Father,
though Abraham does not know us,
and Israel does not acknowledge us;
you, O Lord, are our Father,
our Redeemer from of old is your name.

16

Бо ти — наш Батько. Не знає нас Аврааам, не згадує про нас Ізраїль. Ти, Господи, наш Батько; «наш Викупитель споконвіку» — твоє ім'я.

17

O Lord, why do you make us wander from your ways
and harden our heart, so that we fear you not?
Return for the sake of your servants,
the tribes of your heritage.

17

Чому, о Господи, ти допустив, щоб ми блукали далеко від твоїх доріг, щоб закаменіло наше серце, тебе більше не боялось? Повернися з любови до слуг твоїх, до колін твого спадкоємства!

18

Your holy people held possession for a little while;f
our adversaries have trampled down your sanctuary.

18

Чому нечестивці лізуть у твою святиню, вороги наші твоє святилище взяли під ноги?

19

We have become like those over whom you have never ruled,
like those who are not called by your name.

19

Ми стали, немов люди, над якими ти не володів ніколи, які не прикликали ніколи імени Бога. Коли б ти був прорвав небо і зійшов, гори розтанули б перед тобою!

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

Isaiah 63

Ісаї 63