English Standard Version

Переклад Огієнка

Great Is Your Faithfulness

I am the man who has seen affliction
under the rod of his wrath;

1

Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

2

he has driven and brought me
into darkness without any light;

2

Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

3

surely against me he turns his hand
again and again the whole day long.

3

Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

4

He has made my flesh and my skin waste away;
he has broken my bones;

4

Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

5

he has besieged and enveloped me
with bitterness and tribulation;

5

обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

6

he has made me dwell in darkness
like the dead of long ago.

6

у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

7

He has walled me about so that I cannot escape;
he has made my chains heavy;

7

Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

8

though I call and cry for help,
he shuts out my prayer;

8

І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

9

he has blocked my ways with blocks of stones;
he has made my paths crooked.

9

Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

10

He is a bear lying in wait for me,
a lion in hiding;

10

Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

11

he turned aside my steps and tore me to pieces;
he has made me desolate;

11

Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

12

he bent his bow and set me
as a target for his arrow.

12

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

13

He drove into my kidneys
the arrows of his quiver;

13

пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

14

I have become the laughingstock of all peoples,
the object of their taunts all day long.

14

Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

15

He has filled me with bitterness;
he has sated me with wormwood.

15

Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

16

He has made my teeth grind on gravel,
and made me cower in ashes;

16

І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

17

my soul is bereft of peace;
I have forgotten what happinessa is;

17

і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

18

so I say, “My endurance has perished;
so has my hope from the Lord.”

18

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

19

Remember my affliction and my wanderings,
the wormwood and the gall!

19

Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

20

My soul continually remembers it
and is bowed down within me.

20

душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.

21

But this I call to mind,
and therefore I have hope:

21

Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:

22

The steadfast love of the Lord never ceases;b
his mercies never come to an end;

22

Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —

23

they are new every morning;
great is your faithfulness.

23

нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“therefore I will hope in him.”

24

Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!

25

The Lord is good to those who wait for him,
to the soul who seeks him.

25

Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

26

It is good that one should wait quietly
for the salvation of the Lord.

26

Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.

27

It is good for a man that he bear
the yoke in his youth.

27

Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —

28

Let him sit alone in silence
when it is laid on him;

28

нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;

29

let him put his mouth in the dust —
there may yet be hope;

29

хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;

30

let him give his cheek to the one who strikes,
and let him be filled with insults.

30

хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.

31

For the Lord will not
cast off forever,

31

Бо Господь не наві́ки ж покине!

32

but, though he cause grief, he will have compassion
according to the abundance of his steadfast love;

32

Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,—

33

for he does not afflict from his heart
or grieve the children of men.

33

бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.

34

To crush underfoot
all the prisoners of the earth,

34

Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,

35

to deny a man justice
in the presence of the Most High,

35

щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,

36

to subvert a man in his lawsuit,
the Lord does not approve.

36

щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!

37

Who has spoken and it came to pass,
unless the Lord has commanded it?

37

Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?

38

Is it not from the mouth of the Most High
that good and bad come?

38

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?

39

Why should a living man complain,
a man, about the punishment of his sins?

39

Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.

40

Let us test and examine our ways,
and return to the Lord!

40

Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!

41

Let us lift up our hearts and hands
to God in heaven:

41

підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

42

“We have transgressed and rebelled,
and you have not forgiven.

42

Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

43

“You have wrapped yourself with anger and pursued us,
killing without pity;

43

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

44

you have wrapped yourself with a cloud
so that no prayer can pass through.

44

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.

45

You have made us scum and garbage
among the peoples.

45

Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,

46

“All our enemies
open their mouths against us;

46

наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,

47

panic and pitfall have come upon us,
devastation and destruction;

47

страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.

48

my eyes flow with rivers of tears
because of the destruction of the daughter of my people.

48

Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

49

“My eyes will flow without ceasing,
without respite,

49

Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

50

until the Lord from heaven
looks down and sees;

50

аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

51

my eyes cause me grief
at the fate of all the daughters of my city.

51

моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.

52

“I have been hunted like a bird
by those who were my enemies without cause;

52

Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,

53

they flung me alive into the pit
and cast stones on me;

53

життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.

54

water closed over my head;
I said, ‘I am lost.’

54

Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“

55

“I called on your name, O Lord,
from the depths of the pit;

55

Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,

56

you heard my plea, ‘Do not close
your ear to my cry for help!’

56

Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

57

You came near when I called on you;
you said, ‘Do not fear!’

57

Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

58

“You have taken up my cause, O Lord;
you have redeemed my life.

58

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

59

You have seen the wrong done to me, O Lord;
judge my cause.

59

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

60

You have seen all their vengeance,
all their plots against me.

60

Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

61

“You have heard their taunts, O Lord,
all their plots against me.

61

Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

62

The lips and thoughts of my assailants
are against me all the day long.

62

мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

63

Behold their sitting and their rising;
I am the object of their taunts.

63

Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

64

“You will repay them,c O Lord,
according to the work of their hands.

64

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

65

You will give themd dullness of heart;
your curse will bee on them.

65

Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

66

You will pursue themf in anger and destroy them
from under your heavens, O Lord.”g

66

Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Lamentations 3

Плач Єремії 3