English Standard Version

Переклад Турконяка

Balak Summons Balaam

Then the people of Israel set out and camped in the plains of Moab beyond the Jordan at Jericho.

1

Ізраїльські сини рушили далі й отаборилися на заході Моава, біля Йордану, напроти Єрихона.

2

And Balak the son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

2

І коли Валак, син Сепфора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцеві,

3

And Moab was in great dread of the people, because they were many. Moab was overcome with fear of the people of Israel.

3

то Моав дуже злякався народу, бо той був численним; і занепав духом Моав від вигляду ізраїльських синів.

4

And Moab said to the elders of Midian, “This horde will now lick up all that is around us, as the ox licks up the grass of the field.” So Balak the son of Zippor, who was king of Moab at that time,

4

І сказав Моав мідійській раді старійшин: Тепер ця громада виїсть усіх, хто довкола нас, як виїдає віл траву на рівнині. А Валак, син Сепфора, був у ту пору царем Моава.

5

sent messengers to Balaam the son of Beor at Pethor, which is near the Rivera in the land of the people of Amaw,b to call him, saying, “Behold, a people has come out of Egypt. They cover the face of the earth, and they are dwelling opposite me.

5

І він послав послів до Валаама, сина Веора із Фатура, що біля ріки, на землі синів його народу, аби покликати його такими словами: Ось, з Єгипту вийшов народ і ось, вкрив поверхню землі й став табором поруч зі мною.

6

Come now, curse this people for me, since they are too mighty for me. Perhaps I shall be able to defeat them and drive them from the land, for I know that he whom you bless is blessed, and he whom you curse is cursed.”

6

Тож тепер прийди і прокляни мені цей народ, бо він сильніший за нас. Може, спроможемося побити декого з них і вигнати їх із землі. Бо я знаю, що, кого ти поблагословиш, той — благословенний, а кого ти проклянеш, той — проклятий.

7

So the elders of Moab and the elders of Midian departed with the fees for divination in their hand. And they came to Balaam and gave him Balak’s message.

7

Тож моавська рада старійшин і мідійська рада старійшин пішли, а в їхніх руках — дарунки за чаклунство, і прийшли вони до Валаама, та й переказали йому слова Валака.

8

And he said to them, “Lodge here tonight, and I will bring back word to you, as the Lord speaks to me.” So the princes of Moab stayed with Balaam.

8

А він сказав їм: Перебудьте тут ніч, і я передам вам справу, як скаже мені Господь. Тож князі Моава залишалися у Валаама.

9

And God came to Balaam and said, “Who are these men with you?”

9

І прийшов Бог до Валаама і сказав йому: Хто ці люди, які з тобою?

10

And Balaam said to God, “Balak the son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

10

А Валаам сказав Богові: Валак, син Сепфора, царя Моава, послав їх до мене, кажучи:

11

‘Behold, a people has come out of Egypt, and it covers the face of the earth. Now come, curse them for me. Perhaps I shall be able to fight against them and drive them out.’”

11

Ось, вийшов народ з Єгипту, і ось, вкрив поверхню землі, і став табором поруч зі мною. А тепер приходь і прокляни його мені! Можливо я зможу розбити його і вигнати його із землі.

12

God said to Balaam, “You shall not go with them. You shall not curse the people, for they are blessed.”

12

І сказав Бог Валаамові: Не підеш з ними і не проклинатимеш народ, бо він — благословенний!

13

So Balaam rose in the morning and said to the princes of Balak, “Go to your own land, for the Lord has refused to let me go with you.”

13

Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Поспішайте назад до вашого володаря. Бог не дозволяє мені йти з вами!

14

So the princes of Moab rose and went to Balak and said, “Balaam refuses to come with us.”

14

Тож князі Моава встали, пішли до Валака і сказали: Не хоче Валаам приходити до нас.

15

Once again Balak sent princes, more in number and more honorable than these.

15

Тоді Валак знову послав старійшин — у більшій кількості й поважніших за тих.

16

And they came to Balaam and said to him, “Thus says Balak the son of Zippor: ‘Let nothing hinder you from coming to me,

16

Вони пішли до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Сепфора: Благаю тебе, не вагайся прийти до мене!

17

for I will surely do you great honor, and whatever you say to me I will do. Come, curse this people for me.’”

17

Бо Я дійсно виявлю тобі шану [1] , і все, що лише скажеш, зроблю для тебе. Тож приходь і прокляни мені цей народ!

18

But Balaam answered and said to the servants of Balak, “Though Balak were to give me his house full of silver and gold, I could not go beyond the command of the Lord my God to do less or more.

18

Валаам відповів і князям Валака сказав: Хоча б Валак дав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказу Господа Бога, щоби зробити те — мале чи велике в моєму розумі.

19

So you, too, please stay here tonight, that I may know what more the Lord will say to me.”

19

А тепер залишіться тут і цієї ночі, — дізнаюся, що продовжить Господь мені говорити.

20

And God came to Balaam at night and said to him, “If the men have come to call you, rise, go with them; but only do what I tell you.”

20

Уночі ж Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, то встань і слідуй за ними. Але виконаєш тільки те слово, яке Я сповіщу тобі.

21

So Balaam rose in the morning and saddled his donkey and went with the princes of Moab.

21

Тож Валаам, уставши вранці, засідлав свою ослицю і пішов із князями Моава.

22

Balaam’s Donkey and the Angel

But God’s anger was kindled because he went, and the angel of the Lord took his stand in the way as his adversary. Now he was riding on the donkey, and his two servants were with him.

22

Та Бог запалав гнівом через те, що він пішов, і Божий ангел постав, щоб перешкодити йому. А він сидів на своїй ослиці, і двоє його рабів подорожували з ним.

23

And the donkey saw the angel of the Lord standing in the road, with a drawn sword in his hand. And the donkey turned aside out of the road and went into the field. And Balaam struck the donkey, to turn her into the road.

23

Коли ослиця побачила Божого ангела, який з оголеним мечем у руці стояв напроти на дорозі, то ослиця звернула з дороги і вийшла на поле. Тож він, щоб повернути її на дорогу, ударив ослицю палицею.

24

Then the angel of the Lord stood in a narrow path between the vineyards, with a wall on either side.

24

А Божий ангел став у проході між виноградниками: огорожа із цього боку й огорожа з того боку.

25

And when the donkey saw the angel of the Lord, she pushed against the wall and pressed Balaam’s foot against the wall. So he struck her again.

25

Ослиця, побачивши Божого ангела, притиснулася до стіни, та й защемила ногу Валаама. І він далі продовжував бити її.

26

Then the angel of the Lord went ahead and stood in a narrow place, where there was no way to turn either to the right or to the left.

26

А Божий ангел перейшов далі і став у вузькому місці, в якому неможливо було звернути ні праворуч, ні ліворуч.

27

When the donkey saw the angel of the Lord, she lay down under Balaam. And Balaam’s anger was kindled, and he struck the donkey with his staff.

27

Ослиця ж, побачивши Божого ангела, лягла під Валаамом. Тоді Валаам розлютився, та й ще раз вдарив ослицю палицею.

28

Then the Lord opened the mouth of the donkey, and she said to Balaam, “What have I done to you, that you have struck me these three times?”

28

Після цього Бог відкрив уста ослиці, і вона промовила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє вдарив мене?

29

And Balaam said to the donkey, “Because you have made a fool of me. I wish I had a sword in my hand, for then I would kill you.”

29

А Валаам сказав ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Коли б я мав меч у своїй руці, я б тебе зараз убив!

30

And the donkey said to Balaam, “Am I not your donkey, on which you have ridden all your life long to this day? Is it my habit to treat you this way?” And he said, “No.”

30

Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Чи хоч коли-небудь виявила я неповагу до тебе [2] таким чином? Він же відповів: Ні.

31

Then the Lord opened the eyes of Balaam, and he saw the angel of the Lord standing in the way, with his drawn sword in his hand. And he bowed down and fell on his face.

31

І Бог відкрив очі Валаамові, і він бачить Божого ангела, який стоїть на дорозі, а в його руці — оголений меч. Схилившись, він поклонився своїм обличчям.

32

And the angel of the Lord said to him, “Why have you struck your donkey these three times? Behold, I have come out to oppose you because your way is perversec before me.

32

А Божий ангел йому сказав: Чому ось уже втретє вдарив ти свою ослицю? Гляди, я вийшов, щоб протистояти тобі, бо твій шлях — недобрий переді мною.

33

The donkey saw me and turned aside before me these three times. If she had not turned aside from me, surely just now I would have killed you and let her live.”

33

Ослиця, побачивши мене, звернула від мене ось уже втретє. І якщо б вона не звернула, я зараз убив би тебе, а її залишив при житті.

34

Then Balaam said to the angel of the Lord, “I have sinned, for I did not know that you stood in the road against me. Now therefore, if it is evil in your sight, I will turn back.”

34

У відповідь Валаам сказав Господньому ангелові: Згрішив я, бо я не знав, що ти стояв на дорозі напроти мене! Тепер же, якщо тобі не подобається, я повернуся!

35

And the angel of the Lord said to Balaam, “Go with the men, but speak only the word that I tell you.” So Balaam went on with the princes of Balak.

35

Та Божий ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Тільки будеш остерігатися, щоб слово, котре я скажу тобі, — саме його проголосити. І Валаам пішов з князями Валака.

36

When Balak heard that Balaam had come, he went out to meet him at the city of Moab, on the border formed by the Arnon, at the extremity of the border.

36

Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до міста Моава, що на околицях Арнона, на межі околиць.

37

And Balak said to Balaam, “Did I not send to you to call you? Why did you not come to me? Am I not able to honor you?”

37

І сказав Валак Валаамові: Хіба я не посилав по тебе, щоб тебе покликали? Чому ти не приходив до мене? Чи справді я не зможу вшанувати тебе?

38

Balaam said to Balak, “Behold, I have come to you! Have I now any power of my own to speak anything? The word that God puts in my mouth, that must I speak.”

38

А Валаам відповів Валакові: Ось, я прийшов до тебе тепер! Чи здатний буду сказати щось? Слово, яке вкладе Бог у мої вуста, — саме його промовлятиму!

39

Then Balaam went with Balak, and they came to Kiriath-huzoth.

39

І Валаам з Валаком пішли, вони пішли до міст і сіл.

40

And Balak sacrificed oxen and sheep, and sent for Balaam and for the princes who were with him.

40

Валак приніс у жертву овець та бичків і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.

41

And in the morning Balak took Balaam and brought him up to Bamoth-baal, and from there he saw a fraction of the people.

41

І сталося, вранці Валак, узявши Валаама, вивів його до стовпа Ваала і звідти показав йому деяку частину народу.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Numbers 22

Числа 22