English Standard Version

Переклад Турконяка

Traditions and Commandments

Then Pharisees and scribes came to Jesus from Jerusalem and said,

1

Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:

2

“Why do your disciples break the tradition of the elders? For they do not wash their hands when they eat.”

2

Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?

3

He answered them, “And why do you break the commandment of God for the sake of your tradition?

3

А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?

4

For God commanded, ‘Honor your father and your mother,’ and, ‘Whoever reviles father or mother must surely die.’

4

Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.

5

But you say, ‘If anyone tells his father or his mother, “What you would have gained from me is given to God,”a

5

А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,

6

he need not honor his father.’ So for the sake of your tradition you have made void the wordb of God.

6

то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.

7

You hypocrites! Well did Isaiah prophesy of you, when he said:

7

Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:

8

“‘This people honors me with their lips,
but their heart is far from me;

8

Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;

9

in vain do they worship me,
teaching as doctrines the commandments of men.’”

9

та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.

10

What Defiles a Person

And he called the people to him and said to them, “Hear and understand:

10

Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:

11

it is not what goes into the mouth that defiles a person, but what comes out of the mouth; this defiles a person.”

11

не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.

12

Then the disciples came and said to him, “Do you know that the Pharisees were offended when they heard this saying?”

12

Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?

13

He answered, “Every plant that my heavenly Father has not planted will be rooted up.

13

А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.

14

Let them alone; they are blind guides.c And if the blind lead the blind, both will fall into a pit.”

14

Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.

15

But Peter said to him, “Explain the parable to us.”

15

У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.

16

And he said, “Are you also still without understanding?

16

[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?

17

Do you not see that whatever goes into the mouth passes into the stomach and is expelled?d

17

Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?

18

But what comes out of the mouth proceeds from the heart, and this defiles a person.

18

А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.

19

For out of the heart come evil thoughts, murder, adultery, sexual immorality, theft, false witness, slander.

19

Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.

20

These are what defile a person. But to eat with unwashed hands does not defile anyone.”

20

Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.

21

The Faith of a Canaanite Woman

And Jesus went away from there and withdrew to the district of Tyre and Sidon.

21

І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.

22

And behold, a Canaanite woman from that region came out and was crying, “Have mercy on me, O Lord, Son of David; my daughter is severely oppressed by a demon.”

22

Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!

23

But he did not answer her a word. And his disciples came and begged him, saying, “Send her away, for she is crying out after us.”

23

Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.

24

He answered, “I was sent only to the lost sheep of the house of Israel.”

24

У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.

25

But she came and knelt before him, saying, “Lord, help me.”

25

Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!

26

And he answered, “It is not right to take the children’s bread and throw it to the dogs.”

26

А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.

27

She said, “Yes, Lord, yet even the dogs eat the crumbs that fall from their masters’ table.”

27

Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.

28

Then Jesus answered her, “O woman, great is your faith! Be it done for you as you desire.” And her daughter was healed instantly.e

28

Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.

29

Jesus Heals Many

Jesus went on from there and walked beside the Sea of Galilee. And he went up on the mountain and sat down there.

29

Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.

30

And great crowds came to him, bringing with them the lame, the blind, the crippled, the mute, and many others, and they put them at his feet, and he healed them,

30

І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.

31

so that the crowd wondered, when they saw the mute speaking, the crippled healthy, the lame walking, and the blind seeing. And they glorified the God of Israel.

31

Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.

32

Jesus Feeds the Four Thousand

Then Jesus called his disciples to him and said, “I have compassion on the crowd because they have been with me now three days and have nothing to eat. And I am unwilling to send them away hungry, lest they faint on the way.”

32

А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.

33

And the disciples said to him, “Where are we to get enough bread in such a desolate place to feed so great a crowd?”

33

Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?

34

And Jesus said to them, “How many loaves do you have?” They said, “Seven, and a few small fish.”

34

А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.

35

And directing the crowd to sit down on the ground,

35

Звелівши людям сісти на землі,

36

he took the seven loaves and the fish, and having given thanks he broke them and gave them to the disciples, and the disciples gave them to the crowds.

36

Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.

37

And they all ate and were satisfied. And they took up seven baskets full of the broken pieces left over.

37

Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.

38

Those who ate were four thousand men, besides women and children.

38

А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

39

And after sending away the crowds, he got into the boat and went to the region of Magadan.

39

Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Matthew 15

Матвія 15