English Standard Version

Переклад Турконяка

Laborers in the Vineyard

“For the kingdom of heaven is like a master of a house who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.

1

Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.

2

After agreeing with the laborers for a denariusa a day, he sent them into his vineyard.

2

Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.

3

And going out about the third hour he saw others standing idle in the marketplace,

3

Вийшовши о третій годині [1] , побачив інших, які стояли без діла на ринку,

4

and to them he said, ‘You go into the vineyard too, and whatever is right I will give you.’

4

і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.

5

So they went. Going out again about the sixth hour and the ninth hour, he did the same.

5

Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.

6

And about the eleventh hour he went out and found others standing. And he said to them, ‘Why do you stand here idle all day?’

6

Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?

7

They said to him, ‘Because no one has hired us.’ He said to them, ‘You go into the vineyard too.’

7

Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].

8

And when evening came, the owner of the vineyard said to his foreman, ‘Call the laborers and pay them their wages, beginning with the last, up to the first.’

8

Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.

9

And when those hired about the eleventh hour came, each of them received a denarius.

9

Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.

10

Now when those hired first came, they thought they would receive more, but each of them also received a denarius.

10

А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.

11

And on receiving it they grumbled at the master of the house,

11

Відтак, одержавши, нарікали на пана,

12

saying, ‘These last worked only one hour, and you have made them equal to us who have borne the burden of the day and the scorching heat.’

12

кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.

13

But he replied to one of them, ‘Friend, I am doing you no wrong. Did you not agree with me for a denarius?

13

А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?

14

Take what belongs to you and go. I choose to give to this last worker as I give to you.

14

Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;

15

Am I not allowed to do what I choose with what belongs to me? Or do you begrudge my generosity?’b

15

хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?

16

So the last will be first, and the first last.”

16

Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].

17

Jesus Foretells His Death a Third Time

And as Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples aside, and on the way he said to them,

17

Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:

18

“See, we are going up to Jerusalem. And the Son of Man will be delivered over to the chief priests and scribes, and they will condemn him to death

18

Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,

19

and deliver him over to the Gentiles to be mocked and flogged and crucified, and he will be raised on the third day.”

19

і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.

20

A Mother’s Request

Then the mother of the sons of Zebedee came up to him with her sons, and kneeling before him she asked him for something.

20

Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.

21

And he said to her, “What do you want?” She said to him, “Say that these two sons of mine are to sit, one at your right hand and one at your left, in your kingdom.”

21

Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.

22

Jesus answered, “You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I am to drink?” They said to him, “We are able.”

22

У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.

23

He said to them, “You will drink my cup, but to sit at my right hand and at my left is not mine to grant, but it is for those for whom it has been prepared by my Father.”

23

Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.

24

And when the ten heard it, they were indignant at the two brothers.

24

Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.

25

But Jesus called them to him and said, “You know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and their great ones exercise authority over them.

25

Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.

26

It shall not be so among you. But whoever would be great among you must be your servant,c

26

Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,

27

and whoever would be first among you must be your slave,d

27

і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;

28

even as the Son of Man came not to be served but to serve, and to give his life as a ransom for many.”

28

так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!

29

Jesus Heals Two Blind Men

And as they went out of Jericho, a great crowd followed him.

29

Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.

30

And behold, there were two blind men sitting by the roadside, and when they heard that Jesus was passing by, they cried out, “Lord,e have mercy on us, Son of David!”

30

І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

31

The crowd rebuked them, telling them to be silent, but they cried out all the more, “Lord, have mercy on us, Son of David!”

31

Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!

32

And stopping, Jesus called them and said, “What do you want me to do for you?”

32

Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?

33

They said to him, “Lord, let our eyes be opened.”

33

Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.

34

And Jesus in pity touched their eyes, and immediately they recovered their sight and followed him.

34

Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Matthew 20

Матвія 20