English Standard Version

Переклад Турконяка

The Jerusalem Council

But some men came down from Judea and were teaching the brothers, “Unless you are circumcised according to the custom of Moses, you cannot be saved.”

1

Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!

2

And after Paul and Barnabas had no small dissension and debate with them, Paul and Barnabas and some of the others were appointed to go up to Jerusalem to the apostles and the elders about this question.

2

Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.

3

So, being sent on their way by the church, they passed through both Phoenicia and Samaria, describing in detail the conversion of the Gentiles, and brought great joy to all the brothers.a

3

Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.

4

When they came to Jerusalem, they were welcomed by the church and the apostles and the elders, and they declared all that God had done with them.

4

Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.

5

But some believers who belonged to the party of the Pharisees rose up and said, “It is necessary to circumcise them and to order them to keep the law of Moses.”

5

Та піднялися деякі з партії фарисеїв [1] , які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали Закон Мойсея.

6

The apostles and the elders were gathered together to consider this matter.

6

Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

7

And after there had been much debate, Peter stood up and said to them, “Brothers, you know that in the early days God made a choice among you, that by my mouth the Gentiles should hear the word of the gospel and believe.

7

Після тривалого обговорення Петро, уставши, сказав їм: Мужі-брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелія і повірили.

8

And God, who knows the heart, bore witness to them, by giving them the Holy Spirit just as he did to us,

8

І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;

9

and he made no distinction between us and them, having cleansed their hearts by faith.

9

жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.

10

Now, therefore, why are you putting God to the test by placing a yoke on the neck of the disciples that neither our fathers nor we have been able to bear?

10

То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?

11

But we believe that we will be saved through the grace of the Lord Jesus, just as they will.”

11

Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.

12

And all the assembly fell silent, and they listened to Barnabas and Paul as they related what signs and wonders God had done through them among the Gentiles.

12

Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.

13

After they finished speaking, James replied, “Brothers, listen to me.

13

Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі-брати, послухайте мене.

14

Simeon has related how God first visited the Gentiles, to take from them a people for his name.

14

Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.

15

And with this the words of the prophets agree, just as it is written,

15

І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:

16

“‘After this I will return,
and I will rebuild the tent of David that has fallen;
I will rebuild its ruins,
and I will restore it,

16

Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,

17

that the remnantb of mankind may seek the Lord,
and all the Gentiles who are called by my name,
says the Lord, who makes these things

17

щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, — говорить Господь, Який чинить це [все];

18

known from of old.’

18

відомі від віку [Богові всі Його діла]!

19

Therefore my judgment is that we should not trouble those of the Gentiles who turn to God,

19

Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,

20

but should write to them to abstain from the things polluted by idols, and from sexual immorality, and from what has been strangled, and from blood.

20

але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.

21

For from ancient generations Moses has had in every city those who proclaim him, for he is read every Sabbath in the synagogues.”

21

Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги в синагогах щосуботи.

22

The Council’s Letter to Gentile Believers

Then it seemed good to the apostles and the elders, with the whole church, to choose men from among them and send them to Antioch with Paul and Barnabas. They sent Judas called Barsabbas, and Silas, leading men among the brothers,

22

Тоді апостоли, старші й уся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з-поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, — провідних мужів між братами.

23

with the following letter: “The brothers, both the apostles and the elders, to the brothersc who are of the Gentiles in Antioch and Syria and Cilicia, greetings.

23

І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, — вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!

24

Since we have heard that some persons have gone out from us and troubled youd with words, unsettling your minds, although we gave them no instructions,

24

Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];

25

it has seemed good to us, having come to one accord, to choose men and send them to you with our beloved Barnabas and Paul,

25

ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом —

26

men who have risked their lives for the name of our Lord Jesus Christ.

26

людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.

27

We have therefore sent Judas and Silas, who themselves will tell you the same things by word of mouth.

27

Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.

28

For it has seemed good to the Holy Spirit and to us to lay on you no greater burden than these requirements:

28

Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:

29

that you abstain from what has been sacrificed to idols, and from blood, and from what has been strangled, and from sexual immorality. If you keep yourselves from these, you will do well. Farewell.”

29

стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!

30

So when they were sent off, they went down to Antioch, and having gathered the congregation together, they delivered the letter.

30

Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.

31

And when they had read it, they rejoiced because of its encouragement.

31

Прочитавши, ті зраділи від цієї потіхи.

32

And Judas and Silas, who were themselves prophets, encouraged and strengthened the brothers with many words.

32

Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.

33

And after they had spent some time, they were sent off in peace by the brothers to those who had sent them.e

33

А коли вони перебули деякий час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.

35

But Paul and Barnabas remained in Antioch, teaching and preaching the word of the Lord, with many others also.

35

Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.

36

Paul and Barnabas Separate

And after some days Paul said to Barnabas, “Let us return and visit the brothers in every city where we proclaimed the word of the Lord, and see how they are.”

36

А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити, як поживають.

37

Now Barnabas wanted to take with them John called Mark.

37

Варнава забажав узяти із собою й Івана, прозваного Марком,

38

But Paul thought best not to take with them one who had withdrawn from them in Pamphylia and had not gone with them to the work.

38

а Павло вважав за краще не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.

39

And there arose a sharp disagreement, so that they separated from each other. Barnabas took Mark with him and sailed away to Cyprus,

39

І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,

40

but Paul chose Silas and departed, having been commended by the brothers to the grace of the Lord.

40

а Павло, переданий братами благодаті Божій, вибравши Силу, пішов.

41

And he went through Syria and Cilicia, strengthening the churches.

41

І проходив він Сирією та Килікією, зміцнюючи Церкви.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Acts 15

Дії 15