English Standard Version

Переклад Огієнка

The Coming of the Holy Spirit

When the day of Pentecost arrived, they were all together in one place.

Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

And suddenly there came from heaven a sound like a mighty rushing wind, and it filled the entire house where they were sitting.

2

І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3

And divided tongues as of fire appeared to them and resteda on each one of them.

3

І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4

And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak in other tongues as the Spirit gave them utterance.

4

Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5

Now there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men from every nation under heaven.

5

Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6

And at this sound the multitude came together, and they were bewildered, because each one was hearing them speak in his own language.

6

А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7

And they were amazed and astonished, saying, “Are not all these who are speaking Galileans?

7

Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8

And how is it that we hear, each of us in his own native language?

8

Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9

Parthians and Medes and Elamites and residents of Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,

9

Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10

Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya belonging to Cyrene, and visitors from Rome,

10

і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11

both Jews and proselytes, Cretans and Arabians — we hear them telling in our own tongues the mighty works of God.”

11

юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12

And all were amazed and perplexed, saying to one another, “What does this mean?”

12

І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13

But others mocking said, “They are filled with new wine.”

13

А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14

Peter’s Sermon at Pentecost

But Peter, standing with the eleven, lifted up his voice and addressed them: “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and give ear to my words.

14

Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15

For these people are not drunk, as you suppose, since it is only the third hour of the day.b

15

Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16

But this is what was uttered through the prophet Joel:

16

а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17

“‘And in the last days it shall be, God declares,
that I will pour out my Spirit on all flesh,
and your sons and your daughters shall prophesy,
and your young men shall see visions,
and your old men shall dream dreams;

17

„І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18

even on my male servants and female servants
in those days I will pour out my Spirit, and they shall prophesy.

18

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19

And I will show wonders in the heavens above
and signs on the earth below,
blood, and fire, and vapor of smoke;

19

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20

the sun shall be turned to darkness
and the moon to blood,
before the day of the Lord comes, the great and magnificent day.

20

Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21

And it shall come to pass that everyone who calls upon the name of the Lord shall be saved.’

21

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22

“Men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a man attested to you by God with mighty works and wonders and signs that God did through him in your midst, as you yourselves know —

22

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23

this Jesus,c delivered up according to the definite plan and foreknowledge of God, you crucified and killed by the hands of lawless men.

23

Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24

God raised him up, loosing the pangs of death, because it was not possible for him to be held by it.

24

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25

For David says concerning him,
“‘I saw the Lord always before me,
for he is at my right hand that I may not be shaken;

25

Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26

therefore my heart was glad, and my tongue rejoiced;
my flesh also will dwell in hope.

26

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27

For you will not abandon my soul to Hades,
or let your Holy One see corruption.

27

Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28

You have made known to me the paths of life;
you will make me full of gladness with your presence.’

28

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29

“Brothers, I may say to you with confidence about the patriarch David that he both died and was buried, and his tomb is with us to this day.

29

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30

Being therefore a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that he would set one of his descendants on his throne,

30

А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31

he foresaw and spoke about the resurrection of the Christ, that he was not abandoned to Hades, nor did his flesh see corruption.

31

у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32

This Jesus God raised up, and of that we all are witnesses.

32

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33

Being therefore exalted at the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, he has poured out this that you yourselves are seeing and hearing.

33

А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34

For David did not ascend into the heavens, but he himself says,
“‘The Lord said to my Lord,
“Sit at my right hand,

34

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35

until I make your enemies your footstool.”’

35

доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36

Let all the house of Israel therefore know for certain that God has made him both Lord and Christ, this Jesus whom you crucified.”

36

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37

Now when they heard this they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Brothers, what shall we do?”

37

Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38

And Peter said to them, “Repent and be baptized every one of you in the name of Jesus Christ for the forgiveness of your sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.

38

А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39

For the promise is for you and for your children and for all who are far off, everyone whom the Lord our God calls to himself.”

39

Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40

And with many other words he bore witness and continued to exhort them, saying, “Save yourselves from this crooked generation.”

40

І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41

So those who received his word were baptized, and there were added that day about three thousand souls.

41

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42

The Fellowship of the Believers

And they devoted themselves to the apostles’ teaching and the fellowship, to the breaking of bread and the prayers.

42

І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43

And awed came upon every soul, and many wonders and signs were being done through the apostles.

43

І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44

And all who believed were together and had all things in common.

44

А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45

And they were selling their possessions and belongings and distributing the proceeds to all, as any had need.

45

І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46

And day by day, attending the temple together and breaking bread in their homes, they received their food with glad and generous hearts,

46

І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47

praising God and having favor with all the people. And the Lord added to their number day by day those who were being saved.

47

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Acts 2

Дії 2