English Standard Version

Переклад Огієнка

Peter and John Before the Council

And as they were speaking to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came upon them,

1

А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

2

greatly annoyed because they were teaching the people and proclaiming in Jesus the resurrection from the dead.

2

обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

3

And they arrested them and put them in custody until the next day, for it was already evening.

3

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

4

But many of those who had heard the word believed, and the number of the men came to about five thousand.

4

І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

5

On the next day their rulers and elders and scribes gathered together in Jerusalem,

5

І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

6

with Annas the high priest and Caiaphas and John and Alexander, and all who were of the high-priestly family.

6

і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

7

And when they had set them in the midst, they inquired, “By what power or by what name did you do this?”

7

І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“

8

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “Rulers of the people and elders,

8

Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!

9

if we are being examined today concerning a good deed done to a crippled man, by what means this man has been healed,

9

Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, —

10

let it be known to all of you and to all the people of Israel that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead — by him this man is standing before you well.

10

нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

11

This Jesusa is the stone that was rejected by you, the builders, which has become the cornerstone.b

11

Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“

12

And there is salvation in no one else, for there is no other name under heaven given among menc by which we must be saved.”

12

І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

13

Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were uneducated, common men, they were astonished. And they recognized that they had been with Jesus.

13

А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.

14

But seeing the man who was healed standing beside them, they had nothing to say in opposition.

14

Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.

15

But when they had commanded them to leave the council, they conferred with one another,

15

І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,

16

saying, “What shall we do with these men? For that a notable sign has been performed through them is evident to all the inhabitants of Jerusalem, and we cannot deny it.

16

говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

17

But in order that it may spread no further among the people, let us warn them to speak no more to anyone in this name.”

17

Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.

18

So they called them and charged them not to speak or teach at all in the name of Jesus.

18

І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.

19

But Peter and John answered them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you rather than to God, you must judge,

19

І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

20

for we cannot but speak of what we have seen and heard.”

20

Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“

21

And when they had further threatened them, they let them go, finding no way to punish them, because of the people, for all were praising God for what had happened.

21

А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.

22

For the man on whom this sign of healing was performed was more than forty years old.

22

Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.

23

The Believers Pray for Boldness

When they were released, they went to their friends and reported what the chief priests and the elders had said to them.

23

Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.

24

And when they heard it, they lifted their voices together to God and said, “Sovereign Lord, who made the heaven and the earth and the sea and everything in them,

24

Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

25

who through the mouth of our father David, your servant,d said by the Holy Spirit,
“‘Why did the Gentiles rage,
and the peoples plot in vain?

25

Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

26

The kings of the earth set themselves,
and the rulers were gathered together,
against the Lord and against his Anointed’e —

26

Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.

27

for truly in this city there were gathered together against your holy servant Jesus, whom you anointed, both Herod and Pontius Pilate, along with the Gentiles and the peoples of Israel,

27

Бо справді зібралися в місці оцім проти Слугу Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,

28

to do whatever your hand and your plan had predestined to take place.

28

учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.

29

And now, Lord, look upon their threats and grant to your servants to continue to speak your word with all boldness,

29

І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,

30

while you stretch out your hand to heal, and signs and wonders are performed through the name of your holy servant Jesus.”

30

коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Слугу Ісуса“.

31

And when they had prayed, the place in which they were gathered together was shaken, and they were all filled with the Holy Spirit and continued to speak the word of God with boldness.

31

Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!

32

They Had Everything in Common

Now the full number of those who believed were of one heart and soul, and no one said that any of the things that belonged to him was his own, but they had everything in common.

32

А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.

33

And with great power the apostles were giving their testimony to the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

33

І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!

34

There was not a needy person among them, for as many as were owners of lands or houses sold them and brought the proceeds of what was sold

34

Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,

35

and laid it at the apostles’ feet, and it was distributed to each as any had need.

35

та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.

36

Thus Joseph, who was also called by the apostles Barnabas (which means son of encouragement), a Levite, a native of Cyprus,

36

Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,

37

sold a field that belonged to him and brought the money and laid it at the apostles’ feet.

37

мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

Acts 4

Дії 4