English Standard Version

Сучасний переклад

Peter and John Before the Council

And as they were speaking to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came upon them,

1

Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник Храмової варти й кілька саддукеїв.

2

greatly annoyed because they were teaching the people and proclaiming in Jesus the resurrection from the dead.

2

Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса.

3

And they arrested them and put them in custody until the next day, for it was already evening.

3

Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

4

But many of those who had heard the word believed, and the number of the men came to about five thousand.

4

Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.

5

On the next day their rulers and elders and scribes gathered together in Jerusalem,

5

Наступного дня юдейські вожді, старійшини та книжники зібралися в Єрусалимі.

6

with Annas the high priest and Caiaphas and John and Alexander, and all who were of the high-priestly family.

6

Також були там первосвященики Анна, Каяфа, Іоан, Олександр і всі інші з роду первосвященика.

7

And when they had set them in the midst, they inquired, “By what power or by what name did you do this?”

7

Перед ними поставили Петра та Іоана, і почали розпитувати апостолів: «Чиєю владою і чиїм іменем ви це зробили?»

8

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “Rulers of the people and elders,

8

Тоді Петро, сповнений Духа Святого, відповів: «Вожді народу і старійшини!

9

if we are being examined today concerning a good deed done to a crippled man, by what means this man has been healed,

9

Якщо ви питаєте нас про ту добру справу, що була зроблена для хворого,

10

let it be known to all of you and to all the people of Israel that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead — by him this man is standing before you well.

10

тоді ви і всі люди Ізраїлю мусять знати таке: це було зроблено владою Ісуса Христа з Назарета, Якого ви розіп’яли. Бог воскресив Його з мертвих. Завдяки Йому цей чоловік, який був калікою, стоїть сьогодні перед вами цілком здоровий.

11

This Jesusa is the stone that was rejected by you, the builders, which has become the cornerstone.b

11

Ісус —
камінь, [10] який ви, будівельники, відкинули, а він став наріжним.

12

And there is salvation in no one else, for there is no other name under heaven given among menc by which we must be saved.”

12

Ніхто інший не дасть нам спасіння, бо немає іншого такого імені в світі. Бог послав Його людям, щоби принести їм спасіння».

13

Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were uneducated, common men, they were astonished. And they recognized that they had been with Jesus.

13

Коли члени Синедріону побачили сміливість Петра та Іоана і зрозуміли, що це були прості й неосвічені люди, вони були вражені. Вони також збагнули, що ці двоє були з Ісусом.

14

But seeing the man who was healed standing beside them, they had nothing to say in opposition.

14

Юдейські вожді не знайшли, що сказати, тим більше, що зцілений чоловік стояв поруч.

15

But when they had commanded them to leave the council, they conferred with one another,

15

Вони наказали апостолам залишити Синедріон, та почали радитися між собою:

16

saying, “What shall we do with these men? For that a notable sign has been performed through them is evident to all the inhabitants of Jerusalem, and we cannot deny it.

16

«Що ми можемо зробити з цими людьми? Адже це очевидно для всіх, хто мешкає в Єрусалимі, що завдяки їм сталося нечуване диво. Ми не можемо цього заперечити.

17

But in order that it may spread no further among the people, let us warn them to speak no more to anyone in this name.”

17

Але ми мусимо подбати про те, щоб ці чутки не поширювалися більше серед людей. Давайте застережемо їх нікому більше не говорити про Ісуса[11]».

18

So they called them and charged them not to speak or teach at all in the name of Jesus.

18

Вони знову покликали апостолів і наказали їм більше зовсім нічого не говорити, ані навчати в ім’я Христове.

19

But Peter and John answered them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you rather than to God, you must judge,

19

Але Петро з Іоаном відповіли їм: «Розсудіть, чи справедливо це було б перед Господом, якби ми більше слухали вас, ніж Бога.

20

for we cannot but speak of what we have seen and heard.”

20

Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».

21

And when they had further threatened them, they let them go, finding no way to punish them, because of the people, for all were praising God for what had happened.

21

Члени Синедріону ще погрозили апостолам, а потім відпустили їх, бо не змогли знайти способу, як покарати Петра й Іоана, адже люди славили Бога за те, що сталося.

22

For the man on whom this sign of healing was performed was more than forty years old.

22

Тому чоловіку, з яким відбулося це чудо зцілення, було більше сорока років.

23

The Believers Pray for Boldness

When they were released, they went to their friends and reported what the chief priests and the elders had said to them.

23

Коли Петра й Іоана звільнили, вони повернулися до свого товариства, і розповіли про все, що казали їм первосвященики та старійшини.

24

And when they heard it, they lifted their voices together to God and said, “Sovereign Lord, who made the heaven and the earth and the sea and everything in them,

24

Вислухавши Петра та Іоана, віруючі одностайно піднесли голоси свої до Бога зі словами: «Господи, Ти створив небо, землю, море і все, що є в них.

25

who through the mouth of our father David, your servant,d said by the Holy Spirit,
“‘Why did the Gentiles rage,
and the peoples plot in vain?

25

Ти промовив Духом Святим через уста слуги Твого, нашого праотця Давида:
„Навіщо лютували народи? Навіщо марні задуми плели?

26

The kings of the earth set themselves,
and the rulers were gathered together,
against the Lord and against his Anointed’e —

26

Земні царі себе до бою готували, Вожді разом збирались, намірялись супроти Господа і Його Христа піти”.

27

for truly in this city there were gathered together against your holy servant Jesus, whom you anointed, both Herod and Pontius Pilate, along with the Gentiles and the peoples of Israel,

27

Так, Ірод та Понтій Пилат справді зібралися в Єрусалимі разом з поганами й людьми ізраїльськими проти Твого Святого Слуги Ісуса, Якого Ти зробив Христом.

28

to do whatever your hand and your plan had predestined to take place.

28

Вони зробили все так, як Ти раніше вирішив, що мусить збутися владою і волею Твоєю.

29

And now, Lord, look upon their threats and grant to your servants to continue to speak your word with all boldness,

29

А тепер, Господи, послухай, що вони кажуть: вони намагаються нас залякати. Тож дай нам, Твоїм слугам, відвагу говорити Слово Твоє.

30

while you stretch out your hand to heal, and signs and wonders are performed through the name of your holy servant Jesus.”

30

Простягни руку Свою, щоби зцілити немічних. Яви нам знамення й чуда в ім’я [12] Святого Слуги Твого Ісуса».

31

And when they had prayed, the place in which they were gathered together was shaken, and they were all filled with the Holy Spirit and continued to speak the word of God with boldness.

31

Коли закінчили вони молитися, то те місце, де вони зібралися, затряслося. Дух Святий зійшов на них, і вони сповнилися відвагою промовляти Слово Боже.

32

They Had Everything in Common

Now the full number of those who believed were of one heart and soul, and no one said that any of the things that belonged to him was his own, but they had everything in common.

32

Усе товариство віруючих жило душа в душу. Ніхто не сказав, що його майно належить тільки йому. Вони завжди всім ділилися.

33

And with great power the apostles were giving their testimony to the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

33

З великою силою апостоли і далі свідчили про воскресіння Господа Ісуса. І велике Боже благословіння було на них усіх.

34

There was not a needy person among them, for as many as were owners of lands or houses sold them and brought the proceeds of what was sold

34-35

Ніхто з них ніколи не був у нужді. Ті, хто мали землю або будинки, продавали їх, а гроші приносили і клали до ніг апостолів, та ті гроші давалися кожному, хто мав у них потребу.

35

and laid it at the apostles’ feet, and it was distributed to each as any had need.

36

Thus Joseph, who was also called by the apostles Barnabas (which means son of encouragement), a Levite, a native of Cyprus,

36

Так зробив і Йосип, якого апостоли називали Варнавою (що означає «Син утіхи»).

37

sold a field that belonged to him and brought the money and laid it at the apostles’ feet.

37

Він був левитом, родом з Кіпру. Продавши своє власне поле, Варнава приніс гроші і поклав їх апостолам до ніг.

Parallel

English Standard Version

Сучасний переклад

Acts 4

Дії 4