English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Ananias and Sapphira

But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,

Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,

and with his wife’s knowledge he kept back for himself some of the proceeds and brought only a part of it and laid it at the apostles’ feet.

2

та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.

3

But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and to keep back for yourself part of the proceeds of the land?

3

Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю?

4

While it remained unsold, did it not remain your own? And after it was sold, was it not at your disposal? Why is it that you have contrived this deed in your heart? You have not lied to man but to God.”

4

Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога.

5

When Ananias heard these words, he fell down and breathed his last. And great fear came upon all who heard of it.

5

Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се.

6

The young men rose and wrapped him up and carried him out and buried him.

6

Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали.

7

After an interval of about three hours his wife came in, not knowing what had happened.

7

І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.

8

And Peter said to her, “Tell me whether youa sold the land for so much.” And she said, “Yes, for so much.”

8

Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.

9

But Peter said to her, “How is it that you have agreed together to test the Spirit of the Lord? Behold, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out.”

9

Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.

10

Immediately she fell down at his feet and breathed her last. When the young men came in they found her dead, and they carried her out and buried her beside her husband.

10

Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.

11

And great fear came upon the whole church and upon all who heard of these things.

11

І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.

12

Many Signs and Wonders Done

Now many signs and wonders were regularly done among the people by the hands of the apostles. And they were all together in Solomon’s Portico.

12

Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.

13

None of the rest dared join them, but the people held them in high esteem.

13

З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.

14

And more than ever believers were added to the Lord, multitudes of both men and women,

14

І прибувало все більш віруючих у Господа, — множество чоловіків і жінок.)

15

so that they even carried out the sick into the streets and laid them on cots and mats, that as Peter came by at least his shadow might fall on some of them.

15

Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тїнь отїнила кого з них.

16

The people also gathered from the towns around Jerusalem, bringing the sick and those afflicted with unclean spirits, and they were all healed.

16

Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.

17

The Apostles Arrested and Freed

But the high priest rose up, and all who were with him (that is, the party of the Sadducees), and filled with jealousy

17

Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,

18

they arrested the apostles and put them in the public prison.

18

і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.

19

But during the night an angel of the Lord opened the prison doors and brought them out, and said,

19

Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:

20

“Go and stand in the temple and speak to the people all the words of this Life.”

20

Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.

21

And when they heard this, they entered the temple at daybreak and began to teach.
Now when the high priest came, and those who were with him, they called together the council, all the senate of the people of Israel, and sent to the prison to have them brought.

21

Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.

22

But when the officers came, they did not find them in the prison, so they returned and reported,

22

Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли,

23

“We found the prison securely locked and the guards standing at the doors, but when we opened them we found no one inside.”

23

говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли.

24

Now when the captain of the temple and the chief priests heard these words, they were greatly perplexed about them, wondering what this would come to.

24

Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було.

25

And someone came and told them, “Look! The men whom you put in prison are standing in the temple and teaching the people.”

25

Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.

26

Then the captain with the officers went and brought them, but not by force, for they were afraid of being stoned by the people.

26

Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.

27

And when they had brought them, they set them before the council. And the high priest questioned them,

27

І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,

28

saying, “We strictly charged you not to teach in this name, yet here you have filled Jerusalem with your teaching, and you intend to bring this man’s blood upon us.”

28

кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.

29

But Peter and the apostles answered, “We must obey God rather than men.

29

Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям.

30

The God of our fathers raised Jesus, whom you killed by hanging him on a tree.

30

Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.

31

God exalted him at his right hand as Leader and Savior, to give repentance to Israel and forgiveness of sins.

31

Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

32

And we are witnesses to these things, and so is the Holy Spirit, whom God has given to those who obey him.”

32

І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому.

33

When they heard this, they were enraged and wanted to kill them.

33

Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.

34

But a Pharisee in the council named Gamaliel, a teacher of the law held in honor by all the people, stood up and gave orders to put the men outside for a little while.

34

Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,

35

And he said to them, “Men of Israel, take care what you are about to do with these men.

35

і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.

36

For before these days Theudas rose up, claiming to be somebody, and a number of men, about four hundred, joined him. He was killed, and all who followed him were dispersed and came to nothing.

36

Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо.

37

After him Judas the Galilean rose up in the days of the census and drew away some of the people after him. He too perished, and all who followed him were scattered.

37

Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались.

38

So in the present case I tell you, keep away from these men and let them alone, for if this plan or this undertaking is of man, it will fail;

38

А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо;

39

but if it is of God, you will not be able to overthrow them. You might even be found opposing God!” So they took his advice,

39

коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.

40

and when they had called in the apostles, they beat them and charged them not to speak in the name of Jesus, and let them go.

40

Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.

41

Then they left the presence of the council, rejoicing that they were counted worthy to suffer dishonor for the name.

41

Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.

42

And every day, in the temple and from house to house, they did not cease teaching and preaching that the Christ is Jesus.

42

І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 5

Дії 5