English Standard Version

Переклад Турконяка

Ananias and Sapphira

But a man named Ananias, with his wife Sapphira, sold a piece of property,

А один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав маєток

and with his wife’s knowledge he kept back for himself some of the proceeds and brought only a part of it and laid it at the apostles’ feet.

2

і приховав частину грошей — про це знала й дружина, — а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів.

3

But Peter said, “Ananias, why has Satan filled your heart to lie to the Holy Spirit and to keep back for yourself part of the proceeds of the land?

3

Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й приховати частину вартості поля?

4

While it remained unsold, did it not remain your own? And after it was sold, was it not at your disposal? Why is it that you have contrived this deed in your heart? You have not lied to man but to God.”

4

Невже воно не твоє було? Хіба продане не було у твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові!

5

When Ananias heard these words, he fell down and breathed his last. And great fear came upon all who heard of it.

5

Почувши це, Ананій упав і помер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув.

6

The young men rose and wrapped him up and carried him out and buried him.

6

Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

7

After an interval of about three hours his wife came in, not knowing what had happened.

7

Коли минуло зо три години, прийшла його дружина, ще не знаючи того, що трапилося.

8

And Peter said to her, “Tell me whether youa sold the land for so much.” And she said, “Yes, for so much.”

8

Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

9

But Peter said to her, “How is it that you have agreed together to test the Spirit of the Lord? Behold, the feet of those who have buried your husband are at the door, and they will carry you out.”

9

А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, — і тебе винесуть!

10

Immediately she fell down at his feet and breathed her last. When the young men came in they found her dead, and they carried her out and buried her beside her husband.

10

Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, виявили її мертвою; винесли й поховали біля її чоловіка.

11

And great fear came upon the whole church and upon all who heard of these things.

11

І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув.

12

Many Signs and Wonders Done

Now many signs and wonders were regularly done among the people by the hands of the apostles. And they were all together in Solomon’s Portico.

12

Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона.

13

None of the rest dared join them, but the people held them in high esteem.

13

Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав.

14

And more than ever believers were added to the Lord, multitudes of both men and women,

14

Віруючих у Господа множилося — багато чоловіків та жінок.

15

so that they even carried out the sick into the streets and laid them on cots and mats, that as Peter came by at least his shadow might fall on some of them.

15

Недужих виносили на роздоріжжя і клали на носилках і постелях, щоб, як проходить Петро, хоч тінь його впала на декого з них.

16

The people also gathered from the towns around Jerusalem, bringing the sick and those afflicted with unclean spirits, and they were all healed.

16

Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, які страждали від злих духів. Усі вони одужували.

17

The Apostles Arrested and Freed

But the high priest rose up, and all who were with him (that is, the party of the Sadducees), and filled with jealousy

17

Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами,

18

they arrested the apostles and put them in the public prison.

18

наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю.

19

But during the night an angel of the Lord opened the prison doors and brought them out, and said,

19

Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав:

20

“Go and stand in the temple and speak to the people all the words of this Life.”

20

Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя!

21

And when they heard this, they entered the temple at daybreak and began to teach.
Now when the high priest came, and those who were with him, they called together the council, all the senate of the people of Israel, and sent to the prison to have them brought.

21

Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести.

22

But when the officers came, they did not find them in the prison, so they returned and reported,

22

Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили,

23

“We found the prison securely locked and the guards standing at the doors, but when we opened them we found no one inside.”

23

кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли.

24

Now when the captain of the temple and the chief priests heard these words, they were greatly perplexed about them, wondering what this would come to.

24

Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися.

25

And someone came and told them, “Look! The men whom you put in prison are standing in the temple and teaching the people.”

25

Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

26

Then the captain with the officers went and brought them, but not by force, for they were afraid of being stoned by the people.

26

Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.

27

And when they had brought them, they set them before the council. And the high priest questioned them,

27

Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх,

28

saying, “We strictly charged you not to teach in this name, yet here you have filled Jerusalem with your teaching, and you intend to bring this man’s blood upon us.”

28

кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка?

29

But Peter and the apostles answered, “We must obey God rather than men.

29

Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей!

30

The God of our fathers raised Jesus, whom you killed by hanging him on a tree.

30

Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.

31

God exalted him at his right hand as Leader and Savior, to give repentance to Israel and forgiveness of sins.

31

Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

32

And we are witnesses to these things, and so is the Holy Spirit, whom God has given to those who obey him.”

32

І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів!

33

When they heard this, they were enraged and wanted to kill them.

33

Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

34

But a Pharisee in the council named Gamaliel, a teacher of the law held in honor by all the people, stood up and gave orders to put the men outside for a little while.

34

Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

35

And he said to them, “Men of Israel, take care what you are about to do with these men.

35

а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

36

For before these days Theudas rose up, claiming to be somebody, and a number of men, about four hundred, joined him. He was killed, and all who followed him were dispersed and came to nothing.

36

Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

37

After him Judas the Galilean rose up in the days of the census and drew away some of the people after him. He too perished, and all who followed him were scattered.

37

Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися.

38

So in the present case I tell you, keep away from these men and let them alone, for if this plan or this undertaking is of man, it will fail;

38

І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине;

39

but if it is of God, you will not be able to overthrow them. You might even be found opposing God!” So they took his advice,

39

якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його,

40

and when they had called in the apostles, they beat them and charged them not to speak in the name of Jesus, and let them go.

40

і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили.

41

Then they left the presence of the council, rejoicing that they were counted worthy to suffer dishonor for the name.

41

А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Господа [Ісуса] удостоїлися прийняти зневагу.

42

And every day, in the temple and from house to house, they did not cease teaching and preaching that the Christ is Jesus.

42

І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа.

Parallel

English Standard Version

Переклад Турконяка

Acts 5

Дії 5