English Standard Version

Переклад Хоменка

The Wilderness Years

“Then we turned and journeyed into the wilderness in the direction of the Red Sea, as the Lord told me. And for many days we traveled around Mount Seir.

1

«Потім повернулись ми й рушили в пустиню, шляхом до Червоного моря, як велів мені Господь, і обходили довго гори Сеїр.

2

Then the Lord said to me,

2

І промовив до мене Господь:

3

‘You have been traveling around this mountain country long enough. Turn northward

3

Годі вам ходити навкруги цих гір, поверніть на північ.

4

and command the people, “You are about to pass through the territory of your brothers, the people of Esau, who live in Seir; and they will be afraid of you. So be very careful.

4

Ти ж повели людям: Оце маєте перейти край братів ваших, синів Ісава, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, ви однак уважайте.

5

Do not contend with them, for I will not give you any of their land, no, not so much as for the sole of the foot to tread on, because I have given Mount Seir to Esau as a possession.

5

Не задирайтеся з ними; бо не дам вам ні п'яді їхньої землі, тому що Сеїр-гори віддав я Ісавові на власність.

6

You shall purchase food from them with money, that you may eat, and you shall also buy water from them with money, that you may drink.

6

Харчі купите в них за гроші, щоб ви мали що їсти, та й води придбаєте в них за гроші, щоб мали що пити.

7

For the Lord your God has blessed you in all the work of your hands. He knows your going through this great wilderness. These forty years the Lord your God has been with you. You have lacked nothing.”’

7

Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, піклувався твоєю мандрівкою по тій великій пустині: ось уже сорок років Господь, Бог твій, був з тобою; нічого не бракувало тобі.

8

So we went on, away from our brothers, the people of Esau, who live in Seir, away from the Arabah road from Elath and Ezion-geber.
“And we turned and went in the direction of the wilderness of Moab.

8

І пройшли, поодаль від наших братів, синів Ісава, що живуть у Сеїрі; звернувши з шляху на Араву, на Елат і на Еціон-Гевер, ми пустилися дорогою в Моав-пустиню.

9

And the Lord said to me, ‘Do not harass Moab or contend with them in battle, for I will not give you any of their land for a possession, because I have given Ar to the people of Lot for a possession.’

9

І промовив до мене Господь: Не зачіпай Моава й не починай війни з ним, бо не дам тобі ні клаптика з їхньої землі в посідання; я віддав бо Ар синам Лота в посілість.

10

(The Emim formerly lived there, a people great and many, and tall as the Anakim.

10

Спершу там жили емії, люд великий, численний і дебелий, як анакії;

11

Like the Anakim they are also counted as Rephaim, but the Moabites call them Emim.

11

за рефаїв уважали їх, як і анакіїв; моавитяни ж звуть їх еміями.

12

The Horites also lived in Seir formerly, but the people of Esau dispossessed them and destroyed them from before them and settled in their place, as Israel did to the land of their possession, which the Lord gave to them.)

12

А в Сеїрі жили спершу хорії; їх вигнали були сини Ісава й винищили перед собою, оселившись на їхньому місці, так, як це зробив Ізраїль у землі, що її дав йому Господь у посілість.

13

‘Now rise up and go over the brook Zered.’ So we went over the brook Zered.

13

Тож вставайте й переправляйтеся через потік Зеред. І ми перейшли потік Зеред.

14

And the time from our leaving Kadesh-barnea until we crossed the brook Zered was thirty-eight years, until the entire generation, that is, the men of war, had perished from the camp, as the Lord had sworn to them.

14

Того ж часу, що йшли ми від Кадеш Барне, аж поки перейшли потік Зеред, було 38 років, поки не зник із табору ввесь рід вояків, як поклявсь був їм Господь.

15

For indeed the hand of the Lord was against them, to destroy them from the camp, until they had perished.

15

Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору дощенту.

16

“So as soon as all the men of war had perished and were dead from among the people,

16

І коли всі придатні до війни люди повимирали з-поміж народу,

17

the Lord said to me,

17

Господь промовив до мене так:

18

‘Today you are to cross the border of Moab at Ar.

18

Ти збираєшся сьогодні перейти через границю Моава, тобто Ар,

19

And when you approach the territory of the people of Ammon, do not harass them or contend with them, for I will not give you any of the land of the people of Ammon as a possession, because I have given it to the sons of Lot for a possession.’

19

і наблизитися проти синів Аммона; не зачіпай їх, ані не починай війни з ними, бо не дам тобі нічого в посідання з землі синів Аммона: я віддав її синам Лота в посілість.

20

(It is also counted as a land of Rephaim. Rephaim formerly lived there — but the Ammonites call them Zamzummim —

20

Ця земля теж уважалась землею рефаїв, і рефаї жили в ній спершу; аммонії звуть їх замзумміями;

21

a people great and many, and tall as the Anakim; but the Lord destroyed them before the Ammonites,a and they dispossessed them and settled in their place,

21

люд це великий, численний і дебелий, як анакії, та вигубив їх Господь перед аммоніями, які прогнали їх і оселились на їхньому місці.

22

as he did for the people of Esau, who live in Seir, when he destroyed the Horites before them and they dispossessed them and settled in their place even to this day.

22

Так, як учинив був синам Ісава, що живуть у Сеїрі, знищивши перед ними хоріїв; ті прогнали їх і живуть досі на їх місці.

23

As for the Avvim, who lived in villages as far as Gaza, the Caphtorim, who came from Caphtor, destroyed them and settled in their place.)

23

Так само, як і аввіїв, що жили хуторами аж до Гази, винищили й оселились на їхніх місцях кафторії, що вийшли з Кафтору.

24

‘Rise up, set out on your journey and go over the Valley of the Arnon. Behold, I have given into your hand Sihon the Amorite, king of Heshbon, and his land. Begin to take possession, and contend with him in battle.

24

Тож уставайте, рушайте в дорогу і переходьте через потік Арнон: ось я віддаю тобі в руки Сихона, царя хешбонського, аморія, разом з його землею; починай підбій, іди війною на нього!

25

This day I will begin to put the dread and fear of you on the peoples who are under the whole heaven, who shall hear the report of you and shall tremble and be in anguish because of you.’

25

Нинішнього дня почну наводити твій жах і страх на всі народи під небесами; як тільки почують вістку про тебе, дрижатимуть і тремтітимуть перед тобою.

26

The Defeat of King Sihon

“So I sent messengers from the wilderness of Kedemoth to Sihon the king of Heshbon, with words of peace, saying,

26

Тоді послав я посланців з Кедемот-пустині до Сихона, хешбонського царя, з мирними словами, кажучи:

27

‘Let me pass through your land. I will go only by the road; I will turn aside neither to the right nor to the left.

27

Дозволь мені перейти через твою землю; я йтиму тільки по дорозі, не звертаючи, ні праворуч, ні ліворуч.

28

You shall sell me food for money, that I may eat, and give me water for money, that I may drink. Only let me pass through on foot,

28

Харчі за гроші продаватимеш мені, щоб я мав що їсти, та й воду даватимеш мені за гроші, щоб я мав що пити. — Дай мені тільки перейти,

29

as the sons of Esau who live in Seir and the Moabites who live in Ar did for me, until I go over the Jordan into the land that the Lord our God is giving to us.’

29

як це вчинили мені сини Ісава, що живуть в Сеїрі, і моавитяни, що живуть в Арі, поки не переправлюсь через Йордан у землю, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

30

But Sihon the king of Heshbon would not let us pass by him, for the Lord your God hardened his spirit and made his heart obstinate, that he might give him into your hand, as he is this day.

30

Але Сихон, цар хешбонський, не захотів перепустити нас через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив його дух запеклим, а серце його твердим, щоб віддати його тобі в руки, як воно і е сьогодні.

31

And the Lord said to me, ‘Behold, I have begun to give Sihon and his land over to you. Begin to take possession, that you may occupy his land.’

31

І промовив тоді Господь до мене: Ось я віддаю тобі на поталу Сихона і його землю; починай, займай його землю.

32

Then Sihon came out against us, he and all his people, to battle at Jahaz.

32

І виступив Сихон проти нас, він сам і ввесь його люд, до бою під Ягцою.

33

And the Lord our God gave him over to us, and we defeated him and his sons and all his people.

33

Та Господь Бог віддав його на поталу, й ми побили його й синів його та ввесь люд його.

34

And we captured all his cities at that time and devoted to destructionb every city, men, women, and children. We left no survivors.

34

Ми тоді забрали всі його міста, та й піддали знищенню кожне місто, чоловіцтво, жіноцтво й дітей, та й не зоставили живим нікого.

35

Only the livestock we took as spoil for ourselves, with the plunder of the cities that we captured.

35

Тільки скотину взяли ми для себе як здобич та луп по містах, що їх ми звоювали.

36

From Aroer, which is on the edge of the Valley of the Arnon, and from the city that is in the valley, as far as Gilead, there was not a city too high for us. The Lord our God gave all into our hands.

36

Від Ароеру, що на берегах Арнон-потоку, та й міста, що в долині, аж до Гілеаду не було міста, яке було б для нас неприступним; все віддав нам Господь, Бог наш.

37

Only to the land of the sons of Ammon you did not draw near, that is, to all the banks of the river Jabbok and the cities of the hill country, whatever the Lord our God had forbidden us.

37

Тільки до землі синів Аммона ти не наближався, ані до всієї долини Яббок-потоку, ані до міст у горах: усе так, як Господь, Бог наш, заповідав нам.»

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

Deuteronomy 2

Повторення 2