Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Куліша та Пулюя
Not Because of Righteousness
“Hear, O Israel: you are to cross over the Jordan today, to go in to dispossess nations greater and mightier than you, cities great and fortified up to heaven,
“Hear, O Israel: you are to cross over the Jordan today, to go in to dispossess nations greater and mightier than you, cities great and fortified up to heaven,
Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
a people great and tall, the sons of the Anakim, whom you know, and of whom you have heard it said, ‘Who can stand before the sons of Anak?’
Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
Know therefore today that he who goes over before you as a consuming fire is the Lord your God. He will destroy them and subdue them before you. So you shall drive them out and make them perish quickly, as the Lord has promised you.
Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
“Do not say in your heart, after the Lord your God has thrust them out before you, ‘It is because of my righteousness that the Lord has brought me in to possess this land,’ whereas it is because of the wickedness of these nations that the Lord is driving them out before you.
Як випре їх Господь Бог твїй, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
Not because of your righteousness or the uprightness of your heart are you going in to possess their land, but because of the wickedness of these nations the Lord your God is driving them out from before you, and that he may confirm the word that the Lord swore to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob.
Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
“Know, therefore, that the Lord your God is not giving you this good land to possess because of your righteousness, for you are a stubborn people.
Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ.
Remember and do not forget how you provoked the Lord your God to wrath in the wilderness. From the day you came out of the land of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the Lord.
Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
Even at Horeb you provoked the Lord to wrath, and the Lord was so angry with you that he was ready to destroy you.
І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
When I went up the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant that the Lord made with you, I remained on the mountain forty days and forty nights. I neither ate bread nor drank water.
Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
And the Lord gave me the two tablets of stone written with the finger of God, and on them were all the words that the Lord had spoken with you on the mountain out of the midst of the fire on the day of the assembly.
І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
And at the end of forty days and forty nights the Lord gave me the two tablets of stone, the tablets of the covenant.
Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
Then the Lord said to me, ‘Arise, go down quickly from here, for your people whom you have brought from Egypt have acted corruptly. They have turned aside quickly out of the way that I commanded them; they have made themselves a metal image.’
І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
The Golden Calf
“Furthermore, the Lord said to me, ‘I have seen this people, and behold, it is a stubborn people.
“Furthermore, the Lord said to me, ‘I have seen this people, and behold, it is a stubborn people.
І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
Let me alone, that I may destroy them and blot out their name from under heaven. And I will make of you a nation mightier and greater than they.’
Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
So I turned and came down from the mountain, and the mountain was burning with fire. And the two tablets of the covenant were in my two hands.
І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
So I took hold of the two tablets and threw them out of my two hands and broke them before your eyes.
І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
Then I lay prostrate before the Lord as before, forty days and forty nights. I neither ate bread nor drank water, because of all the sin that you had committed, in doing what was evil in the sight of the Lord to provoke him to anger.
І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
For I was afraid of the anger and hot displeasure that the Lord bore against you, so that he was ready to destroy you. But the Lord listened to me that time also.
Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
And the Lord was so angry with Aaron that he was ready to destroy him. And I prayed for Aaron also at the same time.
І на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
Then I took the sinful thing, the calf that you had made, and burned it with fire and crushed it, grinding it very small, until it was as fine as dust. And I threw the dust of it into the brook that ran down from the mountain.
А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
“At Taberah also, and at Massah and at Kibroth-hattaavah you provoked the Lord to wrath.
Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
And when the Lord sent you from Kadesh-barnea, saying, ‘Go up and take possession of the land that I have given you,’ then you rebelled against the commandment of the Lord your God and did not believe him or obey his voice.
І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
You have been rebellious against the Lord from the day that I knew you.
Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
“So I lay prostrate before the Lord for these forty days and forty nights, because the Lord had said he would destroy you.
І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас.
And I prayed to the Lord, ‘O Lord God, do not destroy your people and your heritage, whom you have redeemed through your greatness, whom you have brought out of Egypt with a mighty hand.
І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
Remember your servants, Abraham, Isaac, and Jacob. Do not regard the stubbornness of this people, or their wickedness or their sin,
Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
lest the land from which you brought us say, “Because the Lord was not able to bring them into the land that he promised them, and because he hated them, he has brought them out to put them to death in the wilderness.”
Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.