Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
English Standard Version
Переклад Огієнка
Not Because of Righteousness
“Hear, O Israel: you are to cross over the Jordan today, to go in to dispossess nations greater and mightier than you, cities great and fortified up to heaven,
“Hear, O Israel: you are to cross over the Jordan today, to go in to dispossess nations greater and mightier than you, cities great and fortified up to heaven,
Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні перехо́диш Йорда́н, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
a people great and tall, the sons of the Anakim, whom you know, and of whom you have heard it said, ‘Who can stand before the sons of Anak?’
народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“
Know therefore today that he who goes over before you as a consuming fire is the Lord your God. He will destroy them and subdue them before you. So you shall drive them out and make them perish quickly, as the Lord has promised you.
І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі.
“Do not say in your heart, after the Lord your God has thrust them out before you, ‘It is because of my righteousness that the Lord has brought me in to possess this land,’ whereas it is because of the wickedness of these nations that the Lord is driving them out before you.
Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“.
Not because of your righteousness or the uprightness of your heart are you going in to possess their land, but because of the wickedness of these nations the Lord your God is driving them out from before you, and that he may confirm the word that the Lord swore to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob.
Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
“Know, therefore, that the Lord your God is not giving you this good land to possess because of your righteousness, for you are a stubborn people.
І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй.
Remember and do not forget how you provoked the Lord your God to wrath in the wilderness. From the day you came out of the land of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the Lord.
Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа.
Even at Horeb you provoked the Lord to wrath, and the Lord was so angry with you that he was ready to destroy you.
І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
When I went up the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant that the Lord made with you, I remained on the mountain forty days and forty nights. I neither ate bread nor drank water.
Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
And the Lord gave me the two tablets of stone written with the finger of God, and on them were all the words that the Lord had spoken with you on the mountain out of the midst of the fire on the day of the assembly.
І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів.
And at the end of forty days and forty nights the Lord gave me the two tablets of stone, the tablets of the covenant.
І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту.
Then the Lord said to me, ‘Arise, go down quickly from here, for your people whom you have brought from Egypt have acted corruptly. They have turned aside quickly out of the way that I commanded them; they have made themselves a metal image.’
І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“.
The Golden Calf
“Furthermore, the Lord said to me, ‘I have seen this people, and behold, it is a stubborn people.
“Furthermore, the Lord said to me, ‘I have seen this people, and behold, it is a stubborn people.
I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй.
Let me alone, that I may destroy them and blot out their name from under heaven. And I will make of you a nation mightier and greater than they.’
Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“.
So I turned and came down from the mountain, and the mountain was burning with fire. And the two tablets of the covenant were in my two hands.
І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх.
І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
So I took hold of the two tablets and threw them out of my two hands and broke them before your eyes.
І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!...
Then I lay prostrate before the Lord as before, forty days and forty nights. I neither ate bread nor drank water, because of all the sin that you had committed, in doing what was evil in the sight of the Lord to provoke him to anger.
І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти,
For I was afraid of the anger and hot displeasure that the Lord bore against you, so that he was ready to destroy you. But the Lord listened to me that time also.
бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу.
And the Lord was so angry with Aaron that he was ready to destroy him. And I prayed for Aaron also at the same time.
А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на.
Then I took the sinful thing, the calf that you had made, and burned it with fire and crushed it, grinding it very small, until it was as fine as dust. And I threw the dust of it into the brook that ran down from the mountain.
А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори.
“At Taberah also, and at Massah and at Kibroth-hattaavah you provoked the Lord to wrath.
І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа.
And when the Lord sent you from Kadesh-barnea, saying, ‘Go up and take possession of the land that I have given you,’ then you rebelled against the commandment of the Lord your God and did not believe him or obey his voice.
А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
You have been rebellious against the Lord from the day that I knew you.
Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав.
“So I lay prostrate before the Lord for these forty days and forty nights, because the Lord had said he would destroy you.
І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас.
And I prayed to the Lord, ‘O Lord God, do not destroy your people and your heritage, whom you have redeemed through your greatness, whom you have brought out of Egypt with a mighty hand.
І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою!
Remember your servants, Abraham, Isaac, and Jacob. Do not regard the stubbornness of this people, or their wickedness or their sin,
Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його,
lest the land from which you brought us say, “Because the Lord was not able to bring them into the land that he promised them, and because he hated them, he has brought them out to put them to death in the wilderness.”
щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.