English Standard Version

Сучасний переклад

Paul’s Visions and His Thorn

I must go on boasting. Though there is nothing to be gained by it, I will go on to visions and revelations of the Lord.

1

Я мушу і далі хвалитися. Хвалитись мені невигідно, але я перейду до видінь та одкровень Господніх.

2

I know a man in Christ who fourteen years ago was caught up to the third heaven — whether in the body or out of the body I do not know, God knows.

2

Я знаю одного чоловіка [18] в Христі, який чотирнадцять років тому був узятий на «третє Небо» (не знаю, чи в тілі своєму, чи духом, одному Богу це відомо).

3

And I know that this man was caught up into paradise — whether in the body or out of the body I do not know, God knows —

3-4

Я знаю, що цей чоловік (чи то в тілі своєму, чи без нього, це лише Богу відомо) був узятий у рай і чув слова невимовні. Людині не дано їх вимовити.

4

and he heard things that cannot be told, which man may not utter.

5

On behalf of this man I will boast, but on my own behalf I will not boast, except of my weaknesses —

5

Цим чоловіком я й хвалитимуся, а собою хвалитися не буду. Хіба що неміччю своєю.

6

though if I should wish to boast, I would not be a fool, for I would be speaking the truth; but I refrain from it, so that no one may think more of me than he sees in me or hears from me.

6

Бо якщо хвалитимуся, то не буду нерозумним, тому що казатиму правду. Та краще стримаюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж він бачить і чує від мене.

7

So to keep me from becoming conceited because of the surpassing greatness of the revelations,a a thorn was given me in the flesh, a messenger of Satan to harass me, to keep me from becoming conceited.

7

І щоб я не занадто звеличувався від надзвичайних видінь, що мені були, дано мені жало у тіло [19] — посланця сатани, щоб той мучив мене, не даючи мені звеличитися.

8

Three times I pleaded with the Lord about this, that it should leave me.

8

Я благав Господа тричі, щоб забрав його від мене геть, але Він мовив до мене раз і назавжди:

9

But he said to me, “My grace is sufficient for you, for my power is made perfect in weakness.” Therefore I will boast all the more gladly of my weaknesses, so that the power of Christ may rest upon me.

9

«Досить для тебе милості Моєї, бо сила Моя повністю здійснюється у твоїй слабкості». Тож я маю бути дуже щасливий з того, що хвалюся слабкостями своїми, аби сила Христова залишалася зі мною.

10

For the sake of Christ, then, I am content with weaknesses, insults, hardships, persecutions, and calamities. For when I am weak, then I am strong.

10

Тому любо мені перебувати у слабкості своїй, у знущаннях, злиднях, гоніннях та труднощах в ім’я Христа. Бо коли я немічний, то набуваю силу.

11

Concern for the Corinthian Church

I have been a fool! You forced me to it, for I ought to have been commended by you. For I was not at all inferior to these super-apostles, even though I am nothing.

11

Я хвалився, як нерозумний, але ви самі спонукали мене це робити. Це вам слід було хвалити мене, бо я ні в якому разі не нижчий від тих ваших «великих апостолів», навіть якщо я нічого не вартий.

12

The signs of a true apostle were performed among you with utmost patience, with signs and wonders and mighty works.

12

У всякому разі, коли я був з вами, то багато чого було здійснено на доказ того, що я апостол. Знамення, чудеса і дивовижні речі були виконані з великим терпінням.

13

For in what were you less favored than the rest of the churches, except that I myself did not burden you? Forgive me this wrong!

13

То чим же ви гірші від інших церков, чого вам бракує? Хіба лише того, що я не був вам тягарем? Пробачте мені таку провину.

14

Here for the third time I am ready to come to you. And I will not be a burden, for I seek not what is yours but you. For children are not obligated to save up for their parents, but parents for their children.

14

Ось зараз я вже втретє готовий прийти до вас й не буду для вас тягарем. Я не прагну заволодіти добром вашим, мені потрібні ви самі. Бо не діти повинні забезпечувати батьків своїх, а батьки — дітей.

15

I will most gladly spend and be spent for your souls. If I love you more, am I to be loved less?

15

Я ж, зі свого боку, з великою радістю віддам усе, що маю, навіть самого себе, заради вас. Якщо я любитиму вас дужче, то як же ви любитимете мене менше?

16

But granting that I myself did not burden you, I was crafty, you say, and got the better of you by deceit.

16

Хоч би як там було, але я не був тягарем для вас. Та ви кажете, що через свою підступність я вас перехитрував.

17

Did I take advantage of you through any of those whom I sent to you?

17

Чи, може, я обдурив вас, використавши у своїх цілях одного з тих, кого до вас посилав? Ні.

18

I urged Titus to go, and sent the brother with him. Did Titus take advantage of you? Did we not act in the same spirit? Did we not take the same steps?

18

Я попросив Тита прийти до вас і послав одного з братів разом з ним. Чи, може, він вас обдурив? Ні. Він діяв так само чесно як і ми.

19

Have you been thinking all along that we have been defending ourselves to you? It is in the sight of God that we have been speaking in Christ, and all for your upbuilding, beloved.

19

Чи ви думаєте, що ми весь цей час виправдовувалися перед вами? Ми ж насправді є послідовниками Христа й говоримо це перед Богом. І все, що ми робимо, мої любі друзі, це для того, щоб зміцнити вас духовно.

20

For I fear that perhaps when I come I may find you not as I wish, and that you may find me not as you wish — that perhaps there may be quarreling, jealousy, anger, hostility, slander, gossip, conceit, and disorder.

20

Бо я боюся, що коли прийду, то можу знайти вас не такими, як хотілося б мені. І ви знайдете мене не таким, як хотілося б вам. Боюся, що почнуться серед вас чвари, ревнощі, злобливі сутички, суперництво, наклепи, плітки, зухвальство і безладдя.

21

I fear that when I come again my God may humble me before you, and I may have to mourn over many of those who sinned earlier and have not repented of the impurity, sexual immorality, and sensuality that they have practiced.

21

Боюся, що коли прийду до вас знову, мій Бог принизить мене перед вами і оплакуватиму я всіх тих, хто грішив у минулому і не розкаявся у своїй нечистоті, розпусті й перелюбі, що вони чинили.

Parallel

English Standard Version

Сучасний переклад

2 Corinthians 12

2 Коринтян 12