English Standard Version

Переклад Хоменка

Our Heavenly Dwelling

For we know that if the tent that is our earthly home is destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.

2

For in this tent we groan, longing to put on our heavenly dwelling,

2

Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,

3

if indeed by putting it ona we may not be found naked.

3

якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.

4

For while we are still in this tent, we groan, being burdened — not that we would be unclothed, but that we would be further clothed, so that what is mortal may be swallowed up by life.

4

Доки ми в цім наметі, — стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише — вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.

5

He who has prepared us for this very thing is God, who has given us the Spirit as a guarantee.

5

Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.

6

So we are always of good courage. We know that while we are at home in the body we are away from the Lord,

6

Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,

7

for we walk by faith, not by sight.

7

— бо ходимо вірою, а не видінням, —

8

Yes, we are of good courage, and we would rather be away from the body and at home with the Lord.

8

ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.

9

So whether we are at home or away, we make it our aim to please him.

9

Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ, so that each one may receive what is due for what he has done in the body, whether good or evil.

10

Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.

11

The Ministry of Reconciliation

Therefore, knowing the fear of the Lord, we persuade others. But what we are is known to God, and I hope it is known also to your conscience.

11

Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми — явні.

12

We are not commending ourselves to you again but giving you cause to boast about us, so that you may be able to answer those who boast about outward appearance and not about what is in the heart.

12

Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, — не тим, що в серці.

13

For if we are beside ourselves, it is for God; if we are in our right mind, it is for you.

13

Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.

14

For the love of Christ controls us, because we have concluded this: that one has died for all, therefore all have died;

14

Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.

15

and he died for all, that those who live might no longer live for themselves but for him who for their sake died and was raised.

15

А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.

16

From now on, therefore, we regard no one according to the flesh. Even though we once regarded Christ according to the flesh, we regard him thus no longer.

16

Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.

17

Therefore, if anyone is in Christ, he is a new creation.b The old has passed away; behold, the new has come.

17

Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове.

18

All this is from God, who through Christ reconciled us to himself and gave us the ministry of reconciliation;

18

Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.

19

that is, in Christ God was reconcilingc the world to himself, not counting their trespasses against them, and entrusting to us the message of reconciliation.

19

Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.

20

Therefore, we are ambassadors for Christ, God making his appeal through us. We implore you on behalf of Christ, be reconciled to God.

20

Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!

21

For our sake he made him to be sin who knew no sin, so that in him we might become the righteousness of God.

21

Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5