English Standard Version

Переклад Огієнка

Our Heavenly Dwelling

For we know that if the tent that is our earthly home is destroyed, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Знаємо бо, коли зе́мний мешка́льний наме́т наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, — дім нерукотво́рний та вічний.

2

For in this tent we groan, longing to put on our heavenly dwelling,

2

Тому́ то й зідхаємо, бажаючи приодягти́ся будівлею нашею, що з неба,

3

if indeed by putting it ona we may not be found naked.

3

коли б тільки й одя́гнені ми не знайшлися нагі́!

4

For while we are still in this tent, we groan, being burdened — not that we would be unclothed, but that we would be further clothed, so that what is mortal may be swallowed up by life.

4

Бо ми, знахо́дячися в цьому наметі, зідхаємо під тягаре́м, бо не хочемо роздягти́ся, але одягти́ся, щоб смертне поже́рлось життям.

5

He who has prepared us for this very thing is God, who has given us the Spirit as a guarantee.

5

А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завда́ток Духа.

6

So we are always of good courage. We know that while we are at home in the body we are away from the Lord,

6

Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,

7

for we walk by faith, not by sight.

7

бо хо́димо вірою, а не виді́нням,

8

Yes, we are of good courage, and we would rather be away from the body and at home with the Lord.

8

ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.

9

So whether we are at home or away, we make it our aim to please him.

9

Тому́ ми й пильнуємо, — чи зостаємося в домі тіла, чи вихо́димо з дому, — бути Йому лю́бими.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ, so that each one may receive what is due for what he has done in the body, whether good or evil.

10

Бо мусимо всі ми з'явитися перед судо́вим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що́ в тілі робив він, — чи добре, чи лихе́.

11

The Ministry of Reconciliation

Therefore, knowing the fear of the Lord, we persuade others. But what we are is known to God, and I hope it is known also to your conscience.

11

Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

12

We are not commending ourselves to you again but giving you cause to boast about us, so that you may be able to answer those who boast about outward appearance and not about what is in the heart.

12

Бо не зно́ву себе ми дору́чуємо вам, але даємо вам привід хвали́тися нами, щоб мали ви що проти тих, що хва́ляться обличчям, а не серцем.

13

For if we are beside ourselves, it is for God; if we are in our right mind, it is for you.

13

Коли бо ми з розуму сходимо, — то Богові, коли ж при здоровому розумі, — то для вас.

14

For the love of Christ controls us, because we have concluded this: that one has died for all, therefore all have died;

14

Бо Христова любов спону́кує нас, що ду́мають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

15

and he died for all, that those who live might no longer live for themselves but for him who for their sake died and was raised.

15

А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

16

From now on, therefore, we regard no one according to the flesh. Even though we once regarded Christ according to the flesh, we regard him thus no longer.

16

Через те відтепе́р ми ніко́го не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!

17

Therefore, if anyone is in Christ, he is a new creation.b The old has passed away; behold, the new has come.

17

Тому́ то, коли хто в Христі, той створі́ння нове́, — стародавнє минуло, ото сталось нове́!

18

All this is from God, who through Christ reconciled us to himself and gave us the ministry of reconciliation;

18

Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служі́ння прими́рення,

19

that is, in Christ God was reconcilingc the world to himself, not counting their trespasses against them, and entrusting to us the message of reconciliation.

19

бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважа́вши на їхні провини, і поклав у нас слово прими́рення.

20

Therefore, we are ambassadors for Christ, God making his appeal through us. We implore you on behalf of Christ, be reconciled to God.

20

Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

21

For our sake he made him to be sin who knew no sin, so that in him we might become the righteousness of God.

21

Бо Того́, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5