English Standard Version

Переклад Хоменка

Since we have these promises, beloved, let us cleanse ourselves from every defilement of bodya and spirit, bringing holiness to completion in the fear of God.

1

Маючи ж такі обітниці, о любі, очистьмо себе від усякої скверни тіла і духа, довершуючи наше освячення в Божому острасі.

2

Paul’s Joy

Make room in your heartsb for us. We have wronged no one, we have corrupted no one, we have taken advantage of no one.

2

Дайте нам місце в вашому серці. Ми нікого не скривдили, нікому шкоди не завдали, не визискували нікого.

3

I do not say this to condemn you, for I said before that you are in our hearts, to die together and to live together.

3

Говорю це, не щоб вас осудити, бо я вже вам сказав, що ви в нашім серці, щоб умерти й жити разом.

4

I am acting with great boldness toward you; I have great pride in you; I am filled with comfort. In all our affliction, I am overflowing with joy.

4

У мене велике до вас довір'я, я вельми пишаюся вами. Я — повен утіхи, я переповнений радістю посеред усіх наших напастей.

5

For even when we came into Macedonia, our bodies had no rest, but we were afflicted at every turn — fighting without and fear within.

5

Бо коли ми були прийшли в Македонію, тіло наше не мало ніякого спокою. У всьому лиш скорбота: зовні — борні, страхання всередині.

6

But God, who comforts the downcast, comforted us by the coming of Titus,

6

Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита;

7

and not only by his coming but also by the comfort with which he was comforted by you, as he told us of your longing, your mourning, your zeal for me, so that I rejoiced still more.

7

і не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так, що я зрадів ще більше.

8

For even if I made you grieve with my letter, I do not regret it — though I did regret it, for I see that that letter grieved you, though only for a while.

8

Хоч я і засмутив вас листом, не жалкую того; коли й жалкував, — бачу, що той лист, хоч і на час, був засмутив вас —

9

As it is, I rejoice, not because you were grieved, but because you were grieved into repenting. For you felt a godly grief, so that you suffered no loss through us.

9

тепер же радію, не тому, що ви були засмутилися, а тому, що смуток ваш привів вас до каяття. Ви бо засмучені були задля Бога, так що ви від нас не зазнали шкоди.

10

For godly grief produces a repentance that leads to salvation without regret, whereas worldly grief produces death.

10

Бо смуток задля Бога чинить спасенне каяття, якого жалувати не треба; а смуток цього світу — смерть спричинює.

11

For see what earnestness this godly grief has produced in you, but also what eagerness to clear yourselves, what indignation, what fear, what longing, what zeal, what punishment! At every point you have proved yourselves innocent in the matter.

11

Ось бо той смуток задля Бога — яку то він спричинив у вас старанність, яке ж виправдання, яке обурення, а який страх, яке палке бажання, яку горливість, яку відплату! Ви в усьому показали свою невинність у цій справі.

12

So although I wrote to you, it was not for the sake of the one who did the wrong, nor for the sake of the one who suffered the wrong, but in order that your earnestness for us might be revealed to you in the sight of God.

12

А коли й написав вам, то не задля того, хто образив, ані ображеного, але щоб виявилася між вами перед Богом ваша про нас дбайливість.

13

Therefore we are comforted.
And besides our own comfort, we rejoiced still more at the joy of Titus, because his spirit has been refreshed by you all.

13

Тому ми втішилися. Та, крім цієї особистої втіхи, зраділи ми куди більше радістю Тита, що ви всі заспокоїли його дух.

14

For whatever boasts I made to him about you, I was not put to shame. But just as everything we said to you was true, so also our boasting before Titus has proved true.

14

А коли я був перед ним трохи похвалився вами, то я не зазнав сорому. Але, як ми завжди говорили вам правду, так і хвала наша перед Титом виявилась правдивою.

15

And his affection for you is even greater, as he remembers the obedience of you all, how you received him with fear and trembling.

15

Серце його стає до вас ще прихильніше, коли він згадує послух усіх вас і як ви прийняли його з острахом та тремтінням.

16

I rejoice, because I have complete confidence in you.

16

Радію, що можу на вас покластись у всьому.

Parallel

English Standard Version

Переклад Хоменка

2 Corinthians 7

2 Коринтян 7