English Standard Version

Переклад Огієнка

Since we have these promises, beloved, let us cleanse ourselves from every defilement of bodya and spirit, bringing holiness to completion in the fear of God.

1

Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!

2

Paul’s Joy

Make room in your heartsb for us. We have wronged no one, we have corrupted no one, we have taken advantage of no one.

2

Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!

3

I do not say this to condemn you, for I said before that you are in our hearts, to die together and to live together.

3

Говорю́ не на о́суд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.

4

I am acting with great boldness toward you; I have great pride in you; I am filled with comfort. In all our affliction, I am overflowing with joy.

4

У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

5

For even when we came into Macedonia, our bodies had no rest, but we were afflicted at every turn — fighting without and fear within.

5

Бо коли ми прийшли в Македо́нію, тіло наше не мало спочинку нія́кого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всере́дині.

6

But God, who comforts the downcast, comforted us by the coming of Titus,

6

Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,

7

and not only by his coming but also by the comfort with which he was comforted by you, as he told us of your longing, your mourning, your zeal for me, so that I rejoiced still more.

7

і не тільки його прибуття́м, а й поті́шенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу́, про ваш смуток, про вашу горли́вість до мене, так що я більше тішився.

8

For even if I made you grieve with my letter, I do not regret it — though I did regret it, for I see that that letter grieved you, though only for a while.

8

Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.

9

As it is, I rejoice, not because you were grieved, but because you were grieved into repenting. For you felt a godly grief, so that you suffered no loss through us.

9

Я радію тепер не тому́, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покая́ння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чо́му не мати втрати від нас.

10

For godly grief produces a repentance that leads to salvation without regret, whereas worldly grief produces death.

10

Бо смуток для Бога чинить каяття́ на спасі́ння, а про нього не жалуємо, а смуток світськи́й — чинить смерть.

11

For see what earnestness this godly grief has produced in you, but also what eagerness to clear yourselves, what indignation, what fear, what longing, what zeal, what punishment! At every point you have proved yourselves innocent in the matter.

11

Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.

12

So although I wrote to you, it was not for the sake of the one who did the wrong, nor for the sake of the one who suffered the wrong, but in order that your earnestness for us might be revealed to you in the sight of God.

12

А коли я й писав вам, то не через того, хто кри́вдить, і не через покри́вдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.

13

Therefore we are comforted.
And besides our own comfort, we rejoiced still more at the joy of Titus, because his spirit has been refreshed by you all.

13

Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його.

14

For whatever boasts I made to him about you, I was not put to shame. But just as everything we said to you was true, so also our boasting before Titus has proved true.

14

Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́!

15

And his affection for you is even greater, as he remembers the obedience of you all, how you received him with fear and trembling.

15

І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням.

16

I rejoice, because I have complete confidence in you.

16

Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас!

Parallel

English Standard Version

Переклад Огієнка

2 Corinthians 7

2 Коринтян 7