English Standard Version

Сучасний переклад

Since we have these promises, beloved, let us cleanse ourselves from every defilement of bodya and spirit, bringing holiness to completion in the fear of God.

1

Любі друзі! Маючи такі обітниці від Господа, ми мусимо очиститися від усілякої мерзоти тіла й духа, довершуючи свою святість, тому, що ми шануємо Бога.

2

Paul’s Joy

Make room in your heartsb for us. We have wronged no one, we have corrupted no one, we have taken advantage of no one.

2

Відкрийте нам серця ваші, бо ми нікого не скривдили, нікого не звели, нікого не обдурили.

3

I do not say this to condemn you, for I said before that you are in our hearts, to die together and to live together.

3

Кажу це не для того, щоб осудити вас. Я й раніше казав, що ви — в серцях наших. Ми раді жити й вмерти разом з вами.

4

I am acting with great boldness toward you; I have great pride in you; I am filled with comfort. In all our affliction, I am overflowing with joy.

4

З вами я сповнений упевненості й втіхи. Я пишаюся вами і переповнююся радістю у всіх наших стражданнях.

5

For even when we came into Macedonia, our bodies had no rest, but we were afflicted at every turn — fighting without and fear within.

5

Навіть коли ми прийшли до Македонії, то не мали відпочинку. Біди чекали на нас усюди: зовнішня боротьба і внутрішні страхи.

6

But God, who comforts the downcast, comforted us by the coming of Titus,

6

Та Бог, Який втішає принижених, утішив і нас приходом Тита.

7

and not only by his coming but also by the comfort with which he was comforted by you, as he told us of your longing, your mourning, your zeal for me, so that I rejoiced still more.

7

І не лише його приходом, а й тією радістю, що він знайшов у вас. Він розповів нам про те, як ви хочете побачити нас, як засмучені тим, що скоїли, як турбуєтеся про мене. Тож радість моя була ще більшою.

8

For even if I made you grieve with my letter, I do not regret it — though I did regret it, for I see that that letter grieved you, though only for a while.

8

Хоч і засмутив вас своїм листом, та я не шкодую, що написав його. І навіть якщо раніше шкодував, то зараз бачу, що він засмутив вас лише тимчасово.

9

As it is, I rejoice, not because you were grieved, but because you were grieved into repenting. For you felt a godly grief, so that you suffered no loss through us.

9

Отже, я зараз дуже радий — не через те, що засмутив вас, а тому, що смуток змусив вас розкаятися. Бо засмучені ви були печаллю, бажаною Богу. Отже, шкоди від нас не було.

10

For godly grief produces a repentance that leads to salvation without regret, whereas worldly grief produces death.

10

Смуток, бажаний Богу, приносить людям каяття, про яке не варто шкодувати, а таке каяття веде до спасіння. Світський же смуток породжує смерть.

11

For see what earnestness this godly grief has produced in you, but also what eagerness to clear yourselves, what indignation, what fear, what longing, what zeal, what punishment! At every point you have proved yourselves innocent in the matter.

11

Цей смуток — бажаний Богу. Погляньте, яку щирість і правдивість він створив для вас! Який захист вашої невинності, яке обурення, яка тривога, які прагнення і яке завзяття побачити нас, і яка кара для того, хто згрішив! У всьому ви показали свою чистоту!

12

So although I wrote to you, it was not for the sake of the one who did the wrong, nor for the sake of the one who suffered the wrong, but in order that your earnestness for us might be revealed to you in the sight of God.

12

Коли я написав вам, то це не заради того, хто згрішив, або не проти того, хто вчинив зло. Я зробив це для того, щоб ваша турбота про нас виявилась перед Богом.

13

Therefore we are comforted.
And besides our own comfort, we rejoiced still more at the joy of Titus, because his spirit has been refreshed by you all.

13

Втішившись, ми стали ще щасливішими, коли побачили Титову радість, бо ви усі зміцнили дух його.

14

For whatever boasts I made to him about you, I was not put to shame. But just as everything we said to you was true, so also our boasting before Titus has proved true.

14

І я не зганьбився, вихваляючи вас перед ним. Навпаки, оскільки ми правдиво з вами про все говорили, то й похвала моя перед Титом була правдива.

15

And his affection for you is even greater, as he remembers the obedience of you all, how you received him with fear and trembling.

15

Тепер, коли він згадує вашу слухняність, страх і трепет, з яким ви прийняли його, прихильність його до вас ще більша.

16

I rejoice, because I have complete confidence in you.

16

Я щасливий з того, що маю повну довіру до вас.

Parallel

English Standard Version

Сучасний переклад

2 Corinthians 7

2 Коринтян 7