English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Christ’s Sacrifice Once for All

For since the law has but a shadow of the good things to come instead of the true form of these realities, it can never, by the same sacrifices that are continually offered every year, make perfect those who draw near.

1

Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.

2

Otherwise, would they not have ceased to be offered, since the worshipers, having once been cleansed, would no longer have any consciousness of sins?

2

Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.

3

But in these sacrifices there is a reminder of sins every year.

3

А в них що року (робить ся) спомни гріхів.

4

For it is impossible for the blood of bulls and goats to take away sins.

4

Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.

5

Consequently, when Christa came into the world, he said,
“Sacrifices and offerings you have not desired,
but a body have you prepared for me;

5

Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.

6

in burnt offerings and sin offerings
you have taken no pleasure.

6

Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.

7

Then I said, ‘Behold, I have come to do your will, O God,
as it is written of me in the scroll of the book.’”

7

Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже."

8

When he said above, “You have neither desired nor taken pleasure in sacrifices and offerings and burnt offerings and sin offerings” (these are offered according to the law),

8

Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся,

9

then he added, “Behold, I have come to do your will.” He does away with the first in order to establish the second.

9

потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити.

10

And by that will we have been sanctified through the offering of the body of Jesus Christ once for all.

10

По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.

11

And every priest stands daily at his service, offering repeatedly the same sacrifices, which can never take away sins.

11

І всякий же сьвященик стоїть щодня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.

12

But when Christb had offered for all time a single sacrifice for sins, he sat down at the right hand of God,

12

Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,

13

waiting from that time until his enemies should be made a footstool for his feet.

13

дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.

14

For by a single offering he has perfected for all time those who are being sanctified.

14

Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.

15

And the Holy Spirit also bears witness to us; for after saying,

15

Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:

16

“This is the covenant that I will make with them
after those days, declares the Lord:
I will put my laws on their hearts,
and write them on their minds,”

16

"Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,

17

then he adds,
“I will remember their sins and their lawless deeds no more.”

17

і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже."

18

Where there is forgiveness of these, there is no longer any offering for sin.

18

А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.

19

The Full Assurance of Faith

Therefore, brothers,c since we have confidence to enter the holy places by the blood of Jesus,

19

Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,

20

by the new and living way that he opened for us through the curtain, that is, through his flesh,

20

дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,

21

and since we have a great priest over the house of God,

21

і Єрея великого над домом Божим,

22

let us draw near with a true heart in full assurance of faith, with our hearts sprinkled clean from an evil conscience and our bodies washed with pure water.

22

приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;

23

Let us hold fast the confession of our hope without wavering, for he who promised is faithful.

23

держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)

24

And let us consider how to stir up one another to love and good works,

24

і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,

25

not neglecting to meet together, as is the habit of some, but encouraging one another, and all the more as you see the Day drawing near.

25

не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.

26

For if we go on sinning deliberately after receiving the knowledge of the truth, there no longer remains a sacrifice for sins,

26

Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,

27

but a fearful expectation of judgment, and a fury of fire that will consume the adversaries.

27

а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.

28

Anyone who has set aside the law of Moses dies without mercy on the evidence of two or three witnesses.

28

Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:

29

How much worse punishment, do you think, will be deserved by the one who has trampled underfoot the Son of God, and has profaned the blood of the covenant by which he was sanctified, and has outraged the Spirit of grace?

29

Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?

30

For we know him who said, “Vengeance is mine; I will repay.” And again, “The Lord will judge his people.”

30

Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."

31

It is a fearful thing to fall into the hands of the living God.

31

Страшно впасти в руки Бога живого.

32

But recall the former days when, after you were enlightened, you endured a hard struggle with sufferings,

32

Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,

33

sometimes being publicly exposed to reproach and affliction, and sometimes being partners with those so treated.

33

то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.

34

For you had compassion on those in prison, and you joyfully accepted the plundering of your property, since you knew that you yourselves had a better possession and an abiding one.

34

Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.

35

Therefore do not throw away your confidence, which has a great reward.

35

Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.

36

For you have need of endurance, so that when you have done the will of God you may receive what is promised.

36

Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.

37

For,
“Yet a little while,
and the coming one will come and will not delay;

37

Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.

38

but my righteous one shall live by faith,
and if he shrinks back,
my soul has no pleasure in him.”

38

"А праведний з віри жив буде," і: "Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його."

39

But we are not of those who shrink back and are destroyed, but of those who have faith and preserve their souls.

39

Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.

Parallel

English Standard Version

Переклад Куліша та Пулюя

Hebrews 10

Євреїв 10