King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Abraham's Celestial Visitors

And the LORD appeared unto him in the plains of Mamre: and he sat in the tent door in the heat of the day;

1

Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.

2

And he lift up his eyes and looked, and, lo, three men stood by him: and when he saw them, he ran to meet them from the tent door, and bowed himself toward the ground,

2

Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.

3

And said, My Lord, if now I have found favour in thy sight, pass not away, I pray thee, from thy servant:

3

І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.

4

Let a little water, I pray you, be fetched, and wash your feet, and rest yourselves under the tree:

4

Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.

5

And I will fetch a morsel of bread, and comfort ye your hearts; after that ye shall pass on: for therefore are ye come to your servant. And they said, So do, as thou hast said.

5

Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.

6

And Abraham hastened into the tent unto Sarah, and said, Make ready quickly three measures of fine meal, knead it, and make cakes upon the hearth.

6

І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.

7

And Abraham ran unto the herd, and fetcht a calf tender and good, and gave it unto a young man; and he hasted to dress it.

7

І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.

8

And he took butter, and milk, and the calf which he had dressed, and set it before them; and he stood by them under the tree, and they did eat.

8

І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.

9

Sarah Laughs at the Promise

And they said unto him, Where is Sarah thy wife? And he said, Behold, in the tent.

9

І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.

10

And he said, I will certainly return unto thee according to the time of life; and, lo, Sarah thy wife shall have a son. And Sarah heard it in the tent door, which was behind him.

10

Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.

11

Now Abraham and Sarah were old and well stricken in age; and it ceased to be with Sarah after the manner of women.

11

Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.

12

Therefore Sarah laughed within herself, saying, After I am waxed old shall I have pleasure, my lord being old also?

12

Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.

13

And the LORD said unto Abraham, Wherefore did Sarah laugh, saying, Shall I of a surety bear a child, which am old?

13

І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.

14

Is any thing too hard for the LORD? At the time appointed I will return unto thee, according to the time of life, and Sarah shall have a son.

14

Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.

15

Then Sarah denied, saying, I laughed not; for she was afraid. And he said, Nay; but thou didst laugh.

15

Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.

16

Abraham Begs for Sodom

And the men rose up from thence, and looked toward Sodom: and Abraham went with them to bring them on the way.

16

Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.

17

And the LORD said, Shall I hide from Abraham that thing which I do;

17

Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?

18

Seeing that Abraham shall surely become a great and mighty nation, and all the nations of the earth shall be blessed in him?

18

Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.

19

For I know him, that he will command his children and his household after him, and they shall keep the way of the LORD, to do justice and judgment; that the LORD may bring upon Abraham that which he hath spoken of him.

19

Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.

20

And the LORD said, Because the cry of Sodom and Gomorrah is great, and because their sin is very grievous;

20

Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.

21

I will go down now, and see whether they have done altogether according to the cry of it, which is come unto me; and if not, I will know.

21

Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.

22

And the men turned their faces from thence, and went toward Sodom: but Abraham stood yet before the LORD.

22

І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.

23

And Abraham drew near, and said, Wilt thou also destroy the righteous with the wicked?

23

І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?

24

Peradventure there be fifty righteous within the city: wilt thou also destroy and not spare the place for the fifty righteous that are therein?

24

Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?

25

That be far from thee to do after this manner, to slay the righteous with the wicked: and that the righteous should be as the wicked, that be far from thee: Shall not the Judge of all the earth do right?

25

Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?

26

And the LORD said, If I find in Sodom fifty righteous within the city, then I will spare all the place for their sakes.

26

Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.

27

And Abraham answered and said, Behold now, I have taken upon me to speak unto the Lord, which am but dust and ashes:

27

І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.

28

Peradventure there shall lack five of the fifty righteous: wilt thou destroy all the city for lack of five? And he said, If I find there forty and five, I will not destroy it.

28

Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.

29

And he spake unto him yet again, and said, Peradventure there shall be forty found there. And he said, I will not do it for forty's sake.

29

І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.

30

And he said unto him, Oh let not the Lord be angry, and I will speak: Peradventure there shall thirty be found there. And he said, I will not do it, if I find thirty there.

30

Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.

31

And he said, Behold now, I have taken upon me to speak unto the Lord: Peradventure there shall be twenty found there. And he said, I will not destroy it for twenty's sake.

31

І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.

32

And he said, Oh let not the Lord be angry, and I will speak yet but this once: Peradventure ten shall be found there. And he said, I will not destroy it for ten's sake.

32

І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.

33

And the LORD went his way, as soon as he had left communing with Abraham: and Abraham returned unto his place.

33

Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Genesis 18

Буття 18