King James Bible

Переклад Хоменка

Lot Welcomes the Angels

And there came two angels to Sodom at even; and Lot sat in the gate of Sodom: and Lot seeing them rose up to meet them; and he bowed himself with his face toward the ground;

1

Коли обидва ангели прийшли над вечір у Содом, Лот сидів коло міських воріт. Як тільки Лот їх побачив, став їм навстрічу, вклонився лицем до землі,

2

And he said, Behold now, my lords, turn in, I pray you, into your servant's house, and tarry all night, and wash your feet, and ye shall rise up early, and go on your ways. And they said, Nay; but we will abide in the street all night.

2

і мовив: "Прошу ж вас, люди добрі, заверніть у дім вашого слуги та заночуйте, помивши собі ноги; а раненько встанете й підете далі в дорогу свою." Та вони відповіли: "Ні, ми переночуємо на майдані."

3

And he pressed upon them greatly; and they turned in unto him, and entered into his house; and he made them a feast, and did bake unleavened bread, and they did eat.

3

Однак він дуже наполягав на них, і вони завернули до нього та увійшли в його дім. А він зробив їм гостину, напікши опрісноків, і вони попоїли.

4

But before they lay down, the men of the city, even the men of Sodom, compassed the house round, both old and young, all the people from every quarter:

4

Ще вони не лягли, як міські чоловіки, содомські люди, від молодого до старого, увесь (без вийнятку) народ, обступили дім

5

And they called unto Lot, and said unto him, Where are the men which came in to thee this night? bring them out unto us, that we may know them.

5

і стали гукати до Лота та й казали: "Де люди, що прийшли до тебе цієї ночі? Виведи їх до нас, хочемо їх спізнати!"

6

And Lot went out at the door unto them, and shut the door after him,

6

Лот же вийшов до них до входу й, зачинивши за собою двері,

7

And said, I pray you, brethren, do not so wickedly.

7

мовив: "Брати мої, не робіть, прошу, лиха!

8

Behold now, I have two daughters which have not known man; let me, I pray you, bring them out unto you, and do ye to them as is good in your eyes: only unto these men do nothing; for therefore came they under the shadow of my roof.

8

Он у мене дві дочки, що не знали ще мужа: дозвольте, я виведу їх до вас, а ви робіть собі з ними, що вам любо. Тільки цим людям не робіть нічого, бож вони ввійшли під покрівлю мого дому."

9

And they said, Stand back. And they said again, This one fellow came in to sojourn, and he will needs be a judge: now will we deal worse with thee, than with them. And they pressed sore upon the man, even Lot, and came near to break the door.

9

А ці відказали: "Геть звідсіля! Прийшов не знати звідки, щоб жити, як чужинець, і хоче суд судити. Ось і навчимо тебе більше, ніж їх!" І стали налягати вельми на чоловіка, себто на Лота, і підступили, щоб висадити двері.

10

But the men put forth their hand, and pulled Lot into the house to them, and shut to the door.

10

Тоді мужі простягли руки, втягли Лота до себе в хату й зачинили двері;

11

And they smote the men that were at the door of the house with blindness, both small and great: so that they wearied themselves to find the door.

11

людей же, що були під дверима, від найменшого до найбільшого, вдарили сліпотою, і вони марно намагалися знайти двері.

12

Lot Flees to Zoar

And the men said unto Lot, Hast thou here any besides? son in law, and thy sons, and thy daughters, and whatsoever thou hast in the city, bring them out of this place:

12

Тоді мужі промовили до Лота: "Хто тут іще з твоїх? Зять, сини, дочки, хто б не був з твоїх у місті, виведи їх із цього місця,

13

For we will destroy this place, because the cry of them is waxen great before the face of the LORD; and the LORD hath sent us to destroy it.

13

бо ми зруйнуємо це місце, тому що великі скарги знялися проти них перед Господом, і Господь послав нас, щоб їх вигубити."

14

And Lot went out, and spake unto his sons in law, which married his daughters, and said, Up, get you out of this place; for the LORD will destroy this city. But he seemed as one that mocked unto his sons in law.

14

Лот вийшов і промовив до своїх (майбутніх) зятів, які мали взяти його дочок, кажучи: "Вставайте, виходіте з цього місця, бо Господь хоче зруйнувати це місто." Та його зятям здавалося, що він жартує.

15

And when the morning arose, then the angels hastened Lot, saying, Arise, take thy wife, and thy two daughters, which are here; lest thou be consumed in the iniquity of the city.

15

Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: "Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара."

16

And while he lingered, the men laid hold upon his hand, and upon the hand of his wife, and upon the hand of his two daughters; the LORD being merciful unto him: and they brought him forth, and set him without the city.

16

Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом.

17

And it came to pass, when they had brought them forth abroad, that he said, Escape for thy life; look not behind thee, neither stay thou in all the plain; escape to the mountain, lest thou be consumed.

17

А як вивели їх поза місто, один сказав: "Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув."

18

And Lot said unto them, Oh, not so, my Lord:

18

А Лот: "Ні бо, Господи!

19

Behold now, thy servant hath found grace in thy sight, and thou hast magnified thy mercy, which thou hast shewed unto me in saving my life; and I cannot escape to the mountain, lest some evil take me, and I die:

19

Оце твій слуга знайшов у твоїх очах ласку й велика твоя милість, як учинив ти зо мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти.

20

Behold now, this city is near to flee unto, and it is a little one: Oh, let me escape thither, (is it not a little one?) and my soul shall live.

20

Ось близько он те місто: туди можна б утекти — та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, — щоб жити далі?"

21

And he said unto him, See, I have accepted thee concerning this thing also, that I will not overthrow this city, for the which thou hast spoken.

21

І відповів йому: "Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш.

22

Haste thee, escape thither; for I cannot do any thing till thou be come thither. Therefore the name of the city was called Zoar.

22

Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш." Тому й названо це місто Цоар.

23

The sun was risen upon the earth when Lot entered into Zoar.

23

Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар;

24

The Destruction of Sodom and Gomorrah

Then the LORD rained upon Sodom and upon Gomorrah brimstone and fire from the LORD out of heaven;

24

тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба,

25

And he overthrew those cities, and all the plain, and all the inhabitants of the cities, and that which grew upon the ground.

25

і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі.

26

Lot's Wife Looks Back

But his wife looked back from behind him, and she became a pillar of salt.

26

Жінка ж Лота озирнулась позад себе — і стала соляним стовпом.

27

And Abraham gat up early in the morning to the place where he stood before the LORD:

27

Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв був перед Господом,

28

And he looked toward Sodom and Gomorrah, and toward all the land of the plain, and beheld, and, lo, the smoke of the country went up as the smoke of a furnace.

28

і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче киптява з печі.

29

And it came to pass, when God destroyed the cities of the plain, that God remembered Abraham, and sent Lot out of the midst of the overthrow, when he overthrew the cities in the which Lot dwelt.

29

І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота споміж згарищ, як руйнував ті міста, що в них жив Лот.

30

Lot and his Daughters

And Lot went up out of Zoar, and dwelt in the mountain, and his two daughters with him; for he feared to dwell in Zoar: and he dwelt in a cave, he and his two daughters.

30

Лот же вийшов із Цоару і, зійшовши вище, осівся на горі з обома дочками, бо боявся жити в Цоарі. Він оселився в печері, він сам і обидві його дочки.

31

And the firstborn said unto the younger, Our father is old, and there is not a man in the earth to come in unto us after the manner of all the earth:

31

Тоді старша до меншої каже: "Батько наш старий, та нема в краю нікого, щоб увійшов до нас, як то звичайно всі на світі роблять.

32

Come, let us make our father drink wine, and we will lie with him, that we may preserve seed of our father.

32

Ходім но, упиймо нашого батька вином та віддамось йому, щоб зберегти рід батьковий."

33

And they made their father drink wine that night: and the firstborn went in, and lay with her father; and he perceived not when she lay down, nor when she arose.

33

І упоїли тієї ночі вином свого батька. Увійшла старша й лягла з батьком, та він не спостеріг, ні як вона лягла, ні як устала.

34

And it came to pass on the morrow, that the firstborn said unto the younger, Behold, I lay yesternight with my father: let us make him drink wine this night also; and go thou in, and lie with him, that we may preserve seed of our father.

34

Другого дня каже старша до молодшої: "Вчора я спала з батьком. Упиймо його вином ще й цієї ночі, й увійди ти та й віддайся йому, щоб зберегти рід батьковий."

35

And they made their father drink wine that night also: and the younger arose, and lay with him; and he perceived not when she lay down, nor when she arose.

35

І впоїли вином свого батька й тієї ночі. Пішла менша й лягла з ним, та він не спостеріг, ні як вона лягала, ні як уставала.

36

Thus were both the daughters of Lot with child by their father.

36

І зачали обидві дочки Лота від свого батька,

37

And the firstborn bare a son, and called his name Moab: the same is the father of the Moabites unto this day.

37

і породила старша сина й назвала його ім'ям Моав. Він предок сьогоднішніх моавитян.

38

And the younger, she also bare a son, and called his name Benammi: the same is the father of the children of Ammon unto this day.

38

Менша також породила сина й назвала його ім'ям Бен-Аммі. Він предок сьогоднішніх аммоніїв.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Genesis 19

Буття 19