King James Bible

Переклад Хоменка

God's Covenant with David

Now it came to pass, as David sat in his house, that David said to Nathan the prophet, Lo, I dwell in an house of cedars, but the ark of the covenant of the LORD remaineth under curtains.

1

Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.”

2

Then Nathan said unto David, Do all that is in thine heart; for God is with thee.

2

Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.”

3

And it came to pass the same night, that the word of God came to Nathan, saying,

3

І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана:

4

Go and tell David my servant, Thus saith the LORD, Thou shalt not build me an house to dwell in:

4

“Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло,

5

For I have not dwelt in an house since the day that I brought up Israel unto this day; but have gone from tent to tent, and from one tabernacle to another.

5

бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла.

6

Wheresoever I have walked with all Israel, spake I a word to any of the judges of Israel, whom I commanded to feed my people, saying, Why have ye not built me an house of cedars?

6

Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому?

7

Now therefore thus shalt thou say unto my servant David, Thus saith the LORD of hosts, I took thee from the sheepcote, even from following the sheep, that thou shouldest be ruler over my people Israel:

7

Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем.

8

And I have been with thee whithersoever thou hast walked, and have cut off all thine enemies from before thee, and have made thee a name like the name of the great men that are in the earth.

8

Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі.

9

Also I will ordain a place for my people Israel, and will plant them, and they shall dwell in their place, and shall be moved no more; neither shall the children of wickedness waste them any more, as at the beginning,

9

Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись,

10

And since the time that I commanded judges to be over my people Israel. Moreover I will subdue all thine enemies. Furthermore I tell thee that the LORD will build thee an house.

10

за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім.

11

And it shall come to pass, when thy days be expired that thou must go to be with thy fathers, that I will raise up thy seed after thee, which shall be of thy sons; and I will establish his kingdom.

11

А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство.

12

He shall build me an house, and I will stablish his throne for ever.

12

Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки.

13

I will be his father, and he shall be my son: and I will not take my mercy away from him, as I took it from him that was before thee:

13

Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою.

14

But I will settle him in mine house and in my kingdom for ever: and his throne shall be established for evermore.

14

Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.”

15

According to all these words, and according to all this vision, so did Nathan speak unto David.

15

Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові.

16

David's Prayer

And David the king came and sat before the LORD, and said, Who am I, O LORD God, and what is mine house, that thou hast brought me hitherto?

16

Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене?

17

And yet this was a small thing in thine eyes, O God; for thou hast also spoken of thy servant's house for a great while to come, and hast regarded me according to the estate of a man of high degree, O LORD God.

17

Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору.

18

What can David speak more to thee for the honour of thy servant? for thou knowest thy servant.

18

Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу.

19

O LORD, for thy servant's sake, and according to thine own heart, hast thou done all this greatness, in making known all these great things.

19

Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич.

20

O LORD, there is none like thee, neither is there any God beside thee, according to all that we have heard with our ears.

20

Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами.

21

And what one nation in the earth is like thy people Israel, whom God went to redeem to be his own people, to make thee a name of greatness and terribleness, by driving out nations from before thy people, whom thou hast redeemed out of Egypt?

21

І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?

22

For thy people Israel didst thou make thine own people for ever; and thou, LORD, becamest their God.

22

Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом.

23

Therefore now, LORD, let the thing that thou hast spoken concerning thy servant and concerning his house be established for ever, and do as thou hast said.

23

Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав,

24

Let it even be established, that thy name may be magnified for ever, saying, The LORD of hosts is the God of Israel, even a God to Israel: and let the house of David thy servant be established before thee.

24

і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, — він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою.

25

For thou, O my God, hast told thy servant that thou wilt build him an house: therefore thy servant hath found in his heart to pray before thee.

25

А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою.

26

And now, LORD, thou art God, and hast promised this goodness unto thy servant:

26

Оце ж, Господи, ти — Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство!

27

Now therefore let it please thee to bless the house of thy servant, that it may be before thee for ever: for thou blessest, O LORD, and it shall be blessed for ever.

27

Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те — благословенне повіки.”

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

1 Chronicles 17

1 Хронік 17