King James Bible

Переклад Хоменка

The Queen of Sheba

And when the queen of Sheba heard of the fame of Solomon, she came to prove Solomon with hard questions at Jerusalem, with a very great company, and camels that bare spices, and gold in abundance, and precious stones: and when she was come to Solomon, she communed with him of all that was in her heart.

1

Коли савська цариця почула про славу Соломона і, бажаючи перевірити його загадками, прибула до Єрусалиму з вельми великим почетом та з верблюдами, що везли пахощі, силу золота й дорогоцінного каміння; прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серці.

2

And Solomon told her all her questions: and there was nothing hid from Solomon which he told her not.

2

Соломон же відповів їй на всі її питання: нічого не було для Соломона неясного, чого б він їй не з'ясував.

3

And when the queen of Sheba had seen the wisdom of Solomon, and the house that he had built,

3

Савська цариця, побачивши мудрість Соломона й палац, що він збудував,

4

And the meat of his table, and the sitting of his servants, and the attendance of his ministers, and their apparel; his cupbearers also, and their apparel; and his ascent by which he went up into the house of the LORD; there was no more spirit in her.

4

і страви до його столу, приміщення слуг його, розміщення челяді, одежу їхню, його підчаших та їхню одежу, всепалення, що він приносив у Господньому домі, — з захопленням

5

And she said to the king, It was a true report which I heard in mine own land of thine acts, and of thy wisdom:

5

мовила до царя: «Щира правда те, що я чула в моїй землі про твої діла та про твою мудрість;

6

Howbeit I believed not their words, until I came, and mine eyes had seen it: and, behold, the one half of the greatness of thy wisdom was not told me: for thou exceedest the fame that I heard.

6

та я не йняла віри переказам про них, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце мені й половину не було сказано про твою велику мудрість: у тебе її більше, ніж іде поголоска, що я чула.

7

Happy are thy men, and happy are these thy servants, which stand continually before thee, and hear thy wisdom.

7

Щасливі твої люди, щасливі оці твої слуги, що повсякчас стоять перед тобою та слухають твою мудрість.

8

Blessed be the LORD thy God, which delighted in thee to set thee on his throne, to be king for the LORD thy God: because thy God loved Israel, to establish them for ever, therefore made he thee king over them, to do judgment and justice.

8

Нехай буде благословен Господь, Бог твій, що сподобав тебе й посадив тебе на свій престіл за царя в Господа, Бога твого! Це тому, що Бог полюбив Ізраїля й хотів зміцнити його навіки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинити суд і правду.»

9

And she gave the king an hundred and twenty talents of gold, and of spices great abundance, and precious stones: neither was there any such spice as the queen of Sheba gave king Solomon.

9

І подарувала вона цареві 120 талантів золота й превелику силу пахощів та дорогого каміння; не бувало ніколи таких пахощів, які савська цариця подарувала цареві Соломонові.

10

And the servants also of Huram, and the servants of Solomon, which brought gold from Ophir, brought algum trees and precious stones.

10

А слуги Хірама й слуги Соломона, що привезли золота з Офіру, привезли також і алґум-дерева і дорогоцінного каміння.

11

And the king made of the algum trees terraces to the house of the LORD, and to the king's palace, and harps and psalteries for singers: and there were none such seen before in the land of Judah.

11

Цар зробив з алґум-дерева сходи до дому Господнього й до царського палацу і цитри та гарфи для співців; не видано було нічого такого раніш у Юдейській землі.

12

And king Solomon gave to the queen of Sheba all her desire, whatsoever she asked, beside that which she had brought unto the king. So she turned, and went away to her own land, she and her servants.

12

Цар же Соломон дав савській цариці все, чого вона бажала й просила, крім того, що дав їй на заміну за те, що вона йому привезла. І вибралась вона назад у свою землю, вона та її слуги.

13

Solomon's Wealth and Splendor

Now the weight of gold that came to Solomon in one year was six hundred and threescore and six talents of gold;

13

Золота, що приходило до Соломона лише за один рік, було вагою 666 талантів,

14

Beside that which chapmen and merchants brought. And all the kings of Arabia and governors of the country brought gold and silver to Solomon.

14

крім того, що приносили купці та крамарі; та й усі арабські царі й правителі краю приносили золото й срібло Соломонові.

15

And king Solomon made two hundred targets of beaten gold: six hundred shekels of beaten gold went to one target.

15

Цар Соломон зробив 200 великих щитів із кутого золота — по 6000 шеклів кутого золота пішло на кожний щит —

16

And three hundred shields made he of beaten gold: three hundred shekels of gold went to one shield. And the king put them in the house of the forest of Lebanon.

16

і 300 маленьких щитів із кутого золота — по 300 шеклів золота пішло на кожний щит; цар примістив їх у домі з ливанського дерева.

17

Moreover the king made a great throne of ivory, and overlaid it with pure gold.

17

Цар зробив також великий престол із слонової кости й покрив його щирим золотом;

18

And there were six steps to the throne, with a footstool of gold, which were fastened to the throne, and stays on each side of the sitting place, and two lions standing by the stays:

18

6 ступенів до престолу, золоте ягня біля підніжжя престолу, поруччя по обидва боки сидіння, двох левів, що стояли коло поруччя,

19

And twelve lions stood there on the one side and on the other upon the six steps. There was not the like made in any kingdom.

19

і 12 левенят, що стояли там на шістьох східцях по обидва боки. Такого не було роблено ні в якому царстві.

20

And all the drinking vessels of king Solomon were of gold, and all the vessels of the house of the forest of Lebanon were of pure gold: none were of silver; it was not any thing accounted of in the days of Solomon.

20

Увесь посуд до пиття у царя Соломона був із золота та й все начиння у палаці, що був з ливанського дерева, було з чистого золота. Срібло за часів Соломона вважали нізащо,

21

For the king's ships went to Tarshish with the servants of Huram: every three years once came the ships of Tarshish bringing gold, and silver, ivory, and apes, and peacocks.

21

бо царські кораблі ходили в Таршіш із слугами Хірама; що три роки таршішські кораблі повертались і привозили золото, срібло, слонову кість, малп та пав.

22

And king Solomon passed all the kings of the earth in riches and wisdom.

22

Цар Соломон був більший від усіх царів на землі заможністю й мудрістю.

23

And all the kings of the earth sought the presence of Solomon, to hear his wisdom, that God had put in his heart.

23

Усі царі землі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрість, яку Бог вклав йому в серце.

24

And they brought every man his present, vessels of silver, and vessels of gold, and raiment, harness, and spices, horses, and mules, a rate year by year.

24

Кожен з них приносив свій дар: посуд срібний, посуд золотий, одежу, зброю, пахощі, коней та мулів, і так рік у рік.

25

And Solomon had four thousand stalls for horses and chariots, and twelve thousand horsemen; whom he bestowed in the chariot cities, and with the king at Jerusalem.

25

Було у Соломона 4 000 стаєн на коней і колісниці та 12000 колісничників; він розмістив їх по містах для колісниць і при цареві, в Єрусалимі.

26

And he reigned over all the kings from the river even unto the land of the Philistines, and to the border of Egypt.

26

Він панував над усіма царями від Ріки до Філістимлянської землі та до єгипетської границі.

27

And the king made silver in Jerusalem as stones, and cedar trees made he as the sycomore trees that are in the low plains in abundance.

27

Цар зробив срібло в Єрусалимі таким звичайним, як каміння, а кедрину, як сикомори на Шефелі, така була її сила.

28

And they brought unto Solomon horses out of Egypt, and out of all lands.

28

Коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх інших країн.

29

The Death of Solomon

Now the rest of the acts of Solomon, first and last, are they not written in the book of Nathan the prophet, and in the prophecy of Ahijah the Shilonite, and in the visions of Iddo the seer against Jeroboam the son of Nebat?

29

Решта дій Соломона, від перших до останніх, записані у літописах пророка Натана, в пророцтві Ахії з Шіло та в видіннях Уддо, видющого за часів Єровоама, сина Навата.

30

And Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.

30

Соломон царював в Єрусалимі над Ізраїлем 40 років.

31

And Solomon slept with his fathers, and he was buried in the city of David his father: and Rehoboam his son reigned in his stead.

31

І спочив Соломон зо своїми батьками, й поховали його в місті Давида, його батька. Замість нього став царем його син Ровоам.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

2 Chronicles 9

2 Хронік 9