King James Bible

Переклад Огієнка

Job Laments his Birth

After this opened Job his mouth, and cursed his day.

1

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2

And Job spake, and said,

2

І Йов заговорив та й сказав:

3

Let the day perish wherein I was born, and the night in which it was said, There is a man child conceived.

3

„Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4

Let that day be darkness; let not God regard it from above, neither let the light shine upon it.

4

Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5

Let darkness and the shadow of death stain it; let a cloud dwell upon it; let the blackness of the day terrify it.

5

Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6

As for that night, let darkness seize upon it; let it not be joined unto the days of the year, let it not come into the number of the months.

6

Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7

Lo, let that night be solitary, let no joyful voice come therein.

7

Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8

Let them curse it that curse the day, who are ready to raise up their mourning.

8

Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9

Let the stars of the twilight thereof be dark; let it look for light, but have none; neither let it see the dawning of the day:

9

Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10

Because it shut not up the doors of my mother's womb, nor hid sorrow from mine eyes.

10

бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11

Why died I not from the womb? why did I not give up the ghost when I came out of the belly?

11

Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12

Why did the knees prevent me? or why the breasts that I should suck?

12

Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13

For now should I have lain still and been quiet, I should have slept: then had I been at rest,

13

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14

With kings and counsellers of the earth, which built desolate places for themselves;

14

з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15

Or with princes that had gold, who filled their houses with silver:

15

або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16

Or as an hidden untimely birth I had not been; as infants which never saw light.

16

Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17

There the wicked cease from troubling; and there the weary be at rest.

17

Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18

There the prisoners rest together; they hear not the voice of the oppressor.

18

разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19

The small and great are there; and the servant is free from his master.

19

Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20

Wherefore is light given to him that is in misery, and life unto the bitter in soul;

20

І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21

Which long for death, but it cometh not; and dig for it more than for hid treasures;

21

що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22

Which rejoice exceedingly, and are glad, when they can find the grave?

22

тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23

Why is light given to a man whose way is hid, and whom God hath hedged in?

23

мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24

For my sighing cometh before I eat, and my roarings are poured out like the waters.

24

Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25

For the thing which I greatly feared is come upon me, and that which I was afraid of is come unto me.

25

бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26

I was not in safety, neither had I rest, neither was I quiet; yet trouble came.

26

Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

Parallel

King James Bible

Переклад Огієнка

Job 3

Йова 3