King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Death Comes to Good and Bad

For all this I considered in my heart even to declare all this, that the righteous, and the wise, and their works, are in the hand of God: no man knoweth either love or hatred by all that is before them.

1

На все те обернув я серце моє, щоб зрозуміти, що праведні й мудрі й дїла їх у Бога в руцї, та що чоловік нї любови нї ненавистї за те не знає, бо воно далеко перед ним.

2

All things come alike to all: there is one event to the righteous, and to the wicked; to the good and to the clean, and to the unclean; to him that sacrificeth, and to him that sacrificeth not: as is the good, so is the sinner; and he that sweareth, as he that feareth an oath.

2

Усьому й усїм — одно: однака доля праведному й безбожному, доброму й злому, чистому й нечистому; тому, що приносить жертви, й тому, що не приносить жертви; честивому, як і грішникові; тому, хто клянеться, як і тому, хто совіститься клястись.

3

This is an evil among all things that are done under the sun, that there is one event unto all: yea, also the heart of the sons of men is full of evil, and madness is in their heart while they live, and after that they go to the dead.

3

Се ж то й біда в усьому, що дїється під сонцем, що доля однака всїм; тим то й серце в людей повне злостї, й безум у серцї їх, поки живота їх, а потім прилучуються до мертвих.

4

For to him that is joined to all the living there is hope: for a living dog is better than a dead lion.

4

Поки людина в живих, має ще надїю; тим, що живому собацї лучше, нїж мертвому леву;

5

For the living know that they shall die: but the dead know not any thing, neither have they any more a reward; for the memory of them is forgotten.

5

Бо живі знають, що помруть, а мертві нїчогісїнько не тямлять, і нема їм уже заплати, бо й память про них пішла в забуток;

6

Also their love, and their hatred, and their envy, is now perished; neither have they any more a portion for ever in any thing that is done under the sun.

6

І любов їх і ненависть і боротьба їх минулись, і не буде їм вже нїякої частини нї в чому, що дїється під сонцем.

7

Enjoy Your Portion in This Life

Go thy way, eat thy bread with joy, and drink thy wine with a merry heart; for God now accepteth thy works.

7

Ійди ж, їж твій хлїб, радуючись, і пий твоє вино, веселючись, коли Бог ласкавий на дїла твої.

8

Let thy garments be always white; and let thy head lack no ointment.

8

Нехай повсячасно буде на тобі одежа сьвітла, й нехай волос твій буде намащений.

9

Live joyfully with the wife whom thou lovest all the days of the life of thy vanity, which he hath given thee under the sun, all the days of thy vanity: for that is thy portion in this life, and in thy labour which thou takest under the sun.

9

Усолоджуй собі життє з жінкою твоєю, що її любиш, через усї днї марної жизнї твоєї, а котру дав тобі Бог за товаришку на всї швидколетні днї твої під сонцем; се бо — пай твій в життю й в трудах твоїх, що ти трудишся під сонцем.

10

Whatsoever thy hand findeth to do, do it with thy might; for there is no work, nor device, nor knowledge, nor wisdom, in the grave, whither thou goest.

10

Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми; бо в могилї, куди ти йдеш, нема вже роботи, нї роздумовання, нї знання, нї мудростї.

11

I returned, and saw under the sun, that the race is not to the swift, nor the battle to the strong, neither yet bread to the wise, nor yet riches to men of understanding, nor yet favour to men of skill; but time and chance happeneth to them all.

11

І звернувсь я й добачив під сонцем, що не швидким допадаєсь нагорода за побіг; не хоробрим — побіда; не мудрим — хлїб; не розумним — багацтво, й не тямущим — ласка, тільки час і случай у всїм.

12

For man also knoweth not his time: as the fishes that are taken in an evil net, and as the birds that are caught in the snare; so are the sons of men snared in an evil time, when it falleth suddenly upon them.

12

Бо людина свого часу навіть не знає. Як риба попадається в невід, а птиця запутуєсь у сильце, так і люде ловляться в лиху годину, як вона прийде негадано до них.

13

Wisdom Better than Strength

This wisdom have I seen also under the sun, and it seemed great unto me:

13

От іще яку бачив я мудрість під сонцем, а вона здалась менї не абиякою:

14

There was a little city, and few men within it; and there came a great king against it, and besieged it, and built great bulwarks against it:

14

Було невеличке собі місто, та й не так то людне. Прийшов під його великий царь, облїг його, та й поробив проти його всї боєві прилади;

15

Now there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city; yet no man remembered that same poor man.

15

Аж се знайшовся в йому чоловік нетяга розумний та й вирятував городець своїм розумом, а нїхто потім не споминав про сього біднягу.

16

Then said I, Wisdom is better than strength: nevertheless the poor man's wisdom is despised, and his words are not heard.

16

І сказав я: Розум лучше сили, та розумом у чоловіка бідного погорджують і слова його байдуже.

17

The words of wise men are heard in quiet more than the cry of him that ruleth among fools.

17

Слово тихе й розумне, як його послухають, переважує крик потужного між дурними.

18

Wisdom is better than weapons of war: but one sinner destroyeth much good.

18

Розум лучше військового знаряддя, та одно ледащо попсує часом багацько доброго.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Ecclesiastes 9

Екклезіаста 9