King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Greatest in the Kingdom

At the same time came the disciples unto Jesus, saying, Who is the greatest in the kingdom of heaven?

1

Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?

2

And Jesus called a little child unto him, and set him in the midst of them,

2

І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,

3

And said, Verily I say unto you, Except ye be converted, and become as little children, ye shall not enter into the kingdom of heaven.

3

і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як дїти, то не ввійдете в царство небесне.

4

Whosoever therefore shall humble himself as this little child, the same is greatest in the kingdom of heaven.

4

Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.

5

And whoso shall receive one such little child in my name receiveth me.

5

І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.

6

But whoso shall offend one of these little ones which believe in me, it were better for him that a millstone were hanged about his neck, and that he were drowned in the depth of the sea.

6

Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибинї морській.

7

Temptations and Trespasses

Woe unto the world because of offences! for it must needs be that offences come; but woe to that man by whom the offence cometh!

7

Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!

8

Wherefore if thy hand or thy foot offend thee, cut them off, and cast them from thee: it is better for thee to enter into life halt or maimed, rather than having two hands or two feet to be cast into everlasting fire.

8

Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в життє кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.

9

And if thine eye offend thee, pluck it out, and cast it from thee: it is better for thee to enter into life with one eye, rather than having two eyes to be cast into hell fire.

9

І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оцї, бути вкинутим ув огняне пекло.

10

The Parable of the Lost Sheep

Take heed that ye despise not one of these little ones; for I say unto you, That in heaven their angels do always behold the face of my Father which is in heaven.

10

Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.

11

For the Son of man is come to save that which was lost.

11

Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.

12

How think ye? if a man have an hundred sheep, and one of them be gone astray, doth he not leave the ninety and nine, and goeth into the mountains, and seeketh that which is gone astray?

12

Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пійде в гори, й не шукати ме заблудної?

13

And if so be that he find it, verily I say unto you, he rejoiceth more of that sheep, than of the ninety and nine which went not astray.

13

І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, нїж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.

14

Even so it is not the will of your Father which is in heaven, that one of these little ones should perish.

14

Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.

15

A Brother who Sins

Moreover if thy brother shall trespass against thee, go and tell him his fault between thee and him alone: if he shall hear thee, thou hast gained thy brother.

15

Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;

16

But if he will not hear thee, then take with thee one or two more, that in the mouth of two or three witnesses every word may be established.

16

коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.

17

And if he shall neglect to hear them, tell it unto the church: but if he neglect to hear the church, let him be unto thee as an heathen man and a publican.

17

Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.

18

Verily I say unto you, Whatsoever ye shall bind on earth shall be bound in heaven: and whatsoever ye shall loose on earth shall be loosed in heaven.

18

Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.

19

Again I say unto you, That if two of you shall agree on earth as touching any thing that they shall ask, it shall be done for them of my Father which is in heaven.

19

Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.

20

For where two or three are gathered together in my name, there am I in the midst of them.

20

Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.

21

The Parable of the Unforgiving Servant

Then came Peter to him, and said, Lord, how oft shall my brother sin against me, and I forgive him? till seven times?

21

Приступивши тодї Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?

22

Jesus saith unto him, I say not unto thee, Until seven times: but, Until seventy times seven.

22

Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.

23

Therefore is the kingdom of heaven likened unto a certain king, which would take account of his servants.

23

Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.

24

And when he had begun to reckon, one was brought unto him, which owed him ten thousand talents.

24

Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.

25

But forasmuch as he had not to pay, his lord commanded him to be sold, and his wife, and children, and all that he had, and payment to be made.

25

Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дїтей, і все що мав, та й віддати.

26

The servant therefore fell down, and worshipped him, saying, Lord, have patience with me, and I will pay thee all.

26

Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.

27

Then the lord of that servant was moved with compassion, and loosed him, and forgave him the debt.

27

Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.

28

But the same servant went out, and found one of his fellowservants, which owed him an hundred pence: and he laid hands on him, and took him by the throat, saying, Pay me that thou owest.

28

Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.

29

And his fellowservant fell down at his feet, and besought him, saying, Have patience with me, and I will pay thee all.

29

Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.

30

And he would not: but went and cast him into prison, till he should pay the debt.

30

Він же не схотїв, а, відійшовши, укинув його в темницю, поки віддасть довг.

31

So when his fellowservants saw what was done, they were very sorry, and came and told unto their lord all that was done.

31

Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.

32

Then his lord, after that he had called him, said unto him, O thou wicked servant, I forgave thee all that debt, because thou desiredst me:

32

Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;

33

Shouldest not thou also have had compassion on thy fellowservant, even as I had pity on thee?

33

чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе помилував?

34

And his lord was wroth, and delivered him to the tormentors, till he should pay all that was due unto him.

34

І, розгнївившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.

35

So likewise shall my heavenly Father do also unto you, if ye from your hearts forgive not every one his brother their trespasses.

35

Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Matthew 18

Матвія 18