Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
King James Bible
Сучасний переклад
The Triumphal Entry
And when they drew nigh unto Jerusalem, and were come to Bethphage, unto the mount of Olives, then sent Jesus two disciples,
And when they drew nigh unto Jerusalem, and were come to Bethphage, unto the mount of Olives, then sent Jesus two disciples,
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене.
Saying unto them, Go into the village over against you, and straightway ye shall find an ass tied, and a colt with her: loose them, and bring them unto me.
And if any man say ought unto you, ye shall say, The Lord hath need of them; and straightway he will send them.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
All this was done, that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying,
Сталося так, щоб збулося сказане пророком:
Tell ye the daughter of Sion, Behold, thy King cometh unto thee, meek, and sitting upon an ass, and a colt the foal of an ass.
«Перекажіть дочці Сіона [63]: „Поглянь! Твій Цар іде до тебе! Він покірливий їде верхи на ослиці, так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”».
And the disciples went, and did as Jesus commanded them,
Отож учні пішли й зробили, як Він велів.
And brought the ass, and the colt, and put on them their clothes, and they set him thereon.
Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи.
And a very great multitude spread their garments in the way; others cut down branches from the trees, and strawed them in the way.
Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане з дерев.
And the multitudes that went before, and that followed, cried, saying, Hosanna to the Son of David: Blessed is he that cometh in the name of the Lord; Hosanna in the highest.
Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна [64] синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Осанна Богу на Небі!»
«Осанна [64] синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Осанна Богу на Небі!»
And when he was come into Jerusalem, all the city was moved, saying, Who is this?
Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?»
And the multitude said, This is Jesus the prophet of Nazareth of Galilee.
А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї».
Jesus Cleanses the Temple
And Jesus went into the temple of God, and cast out all them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves,
And Jesus went into the temple of God, and cast out all them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves,
Зайшовши у двір Храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
And said unto them, It is written, My house shall be called the house of prayer; but ye have made it a den of thieves.
Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»
And the blind and the lame came to him in the temple; and he healed them.
І підійшли до Нього у дворі Храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх.
And when the chief priests and scribes saw the wonderful things that he did, and the children crying in the temple, and saying, Hosanna to the Son of David; they were sore displeased,
Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!» — то сильно розлютилися й сказали Йому:
And said unto him, Hearest thou what these say? And Jesus saith unto them, Yea; have ye never read, Out of the mouth of babes and sucklings thou hast perfected praise?
«Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:
„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
And he left them, and went out of the city into Bethany; and he lodged there.
Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.
The Barren Fig Tree
Now in the morning as he returned into the city, he hungered.
Now in the morning as he returned into the city, he hungered.
Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів.
And when he saw a fig tree in the way, he came to it, and found nothing thereon, but leaves only, and said unto it, Let no fruit grow on thee henceforward for ever. And presently the fig tree withered away.
Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.
And when the disciples saw it, they marvelled, saying, How soon is the fig tree withered away!
Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?»
Jesus answered and said unto them, Verily I say unto you, If ye have faith, and doubt not, ye shall not only do this which is done to the fig tree, but also if ye shall say unto this mountain, Be thou removed, and be thou cast into the sea; it shall be done.
Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море” — то й те неодмінно збудеться.
And all things, whatsoever ye shall ask in prayer, believing, ye shall receive.
Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».
Jesus' Authority Challenged
And when he was come into the temple, the chief priests and the elders of the people came unto him as he was teaching, and said, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority?
And when he was come into the temple, the chief priests and the elders of the people came unto him as he was teaching, and said, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority?
Коли Ісус прийшов до двору Храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
And Jesus answered and said unto them, I also will ask you one thing, which if ye tell me, I in like wise will tell you by what authority I do these things.
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
The baptism of John, whence was it? from heaven, or of men? And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say unto us, Why did ye not then believe him?
Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
But if we shall say, Of men; we fear the people; for all hold John as a prophet.
А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)».
And they answered Jesus, and said, We cannot tell. And he said unto them, Neither tell I you by what authority I do these things.
Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
The Parable of the Two Sons
But what think ye? A certain man had two sons; and he came to the first, and said, Son, go work to day in my vineyard.
But what think ye? A certain man had two sons; and he came to the first, and said, Son, go work to day in my vineyard.
«От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”.
He answered and said, I will not: but afterward he repented, and went.
А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов.
And he came to the second, and said likewise. And he answered and said, I go, sir: and went not.
Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду” — але не пішов.
Whether of them twain did the will of his father? They say unto him, The first. Jesus saith unto them, Verily I say unto you, That the publicans and the harlots go into the kingdom of God before you.
Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас.
For John came unto you in the way of righteousness, and ye believed him not: but the publicans and the harlots believed him: and ye, when ye had seen it, repented not afterward, that ye might believe him.
Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».
The Parable of the Wicked Tenants
Hear another parable: There was a certain householder, which planted a vineyard, and hedged it round about, and digged a winepress in it, and built a tower, and let it out to husbandmen, and went into a far country:
Hear another parable: There was a certain householder, which planted a vineyard, and hedged it round about, and digged a winepress in it, and built a tower, and let it out to husbandmen, and went into a far country:
«Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для чавильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати.
And when the time of the fruit drew near, he sent his servants to the husbandmen, that they might receive the fruits of it.
Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю.
And the husbandmen took his servants, and beat one, and killed another, and stoned another.
Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням.
Again, he sent other servants more than the first: and they did unto them likewise.
Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само.
But last of all he sent unto them his son, saying, They will reverence my son.
Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!”
But when the husbandmen saw the son, they said among themselves, This is the heir; come, let us kill him, and let us seize on his inheritance.
Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!”
And they caught him, and cast him out of the vineyard, and slew him.
Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
When the lord therefore of the vineyard cometh, what will he do unto those husbandmen?
Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?»
They say unto him, He will miserably destroy those wicked men, and will let out his vineyard unto other husbandmen, which shall render him the fruits in their seasons.
Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».
Jesus saith unto them, Did ye never read in the scriptures, The stone which the builders rejected, the same is become the head of the corner: this is the Lord's doing, and it is marvellous in our eyes?
На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”.
„Той камінь, що будівельники відкинули, став наріжним каменем. Так Господь зробив, та дивовижно це для нас”.
Therefore say I unto you, The kingdom of God shall be taken from you, and given to a nation bringing forth the fruits thereof.
Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім.
And whosoever shall fall on this stone shall be broken: but on whomsoever it shall fall, it will grind him to powder.
Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений». [65]
And when the chief priests and Pharisees had heard his parables, they perceived that he spake of them.
Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.