King James Bible

Переклад Хоменка

The Parable of the Banquet

And Jesus answered and spake unto them again by parables, and said,

1

Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:

2

The kingdom of heaven is like unto a certain king, which made a marriage for his son,

2

“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.

3

And sent forth his servants to call them that were bidden to the wedding: and they would not come.

3

Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.

4

Again, he sent forth other servants, saying, Tell them which are bidden, Behold, I have prepared my dinner: my oxen and my fatlings are killed, and all things are ready: come unto the marriage.

4

Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.

5

But they made light of it, and went their ways, one to his farm, another to his merchandise:

5

Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;

6

And the remnant took his servants, and entreated them spitefully, and slew them.

6

інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.

7

But when the king heard thereof, he was wroth: and he sent forth his armies, and destroyed those murderers, and burned up their city.

7

Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.

8

Then saith he to his servants, The wedding is ready, but they which were bidden were not worthy.

8

Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.

9

Go ye therefore into the highways, and as many as ye shall find, bid to the marriage.

9

Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.

10

So those servants went out into the highways, and gathered together all as many as they found, both bad and good: and the wedding was furnished with guests.

10

Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.

11

And when the king came in to see the guests, he saw there a man which had not on a wedding garment:

11

Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,

12

And he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless.

12

і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.

13

Then said the king to the servants, Bind him hand and foot, and take him away, and cast him into outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth.

13

Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.

14

For many are called, but few are chosen.

14

Багато бо покликаних, але вибраних мало.”

15

Paying Taxes to Caesar

Then went the Pharisees, and took counsel how they might entangle him in his talk.

15

Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.

16

And they sent out unto him their disciples with the Herodians, saying, Master, we know that thou art true, and teachest the way of God in truth, neither carest thou for any man: for thou regardest not the person of men.

16

І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, —кажуть ті, — “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.

17

Tell us therefore, What thinkest thou? Is it lawful to give tribute unto Caesar, or not?

17

Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”

18

But Jesus perceived their wickedness, and said, Why tempt ye me, ye hypocrites?

18

Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?

19

Shew me the tribute money. And they brought unto him a penny.

19

Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.

20

And he saith unto them, Whose is this image and superscription?

20

Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”

21

They say unto him, Caesar's. Then saith he unto them, Render therefore unto Caesar the things which are Caesar's; and unto God the things that are God's.

21

Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”

22

When they had heard these words, they marvelled, and left him, and went their way.

22

Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.

23

Sadducees Question the Resurrection

The same day came to him the Sadducees, which say that there is no resurrection, and asked him,

23

Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:

24

Saying, Master, Moses said, If a man die, having no children, his brother shall marry his wife, and raise up seed unto his brother.

24

“Учителю”, — кажуть, — “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.

25

Now there were with us seven brethren: and the first, when he had married a wife, deceased, and, having no issue, left his wife unto his brother:

25

Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.

26

Likewise the second also, and the third, unto the seventh.

26

Так само і другий і третій аж до сьомого.

27

And last of all the woman died also.

27

Нарешті, після всіх померла й жінка.

28

Therefore in the resurrection whose wife shall she be of the seven? for they all had her.

28

Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”

29

Jesus answered and said unto them, Ye do err, not knowing the scriptures, nor the power of God.

29

Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.

30

For in the resurrection they neither marry, nor are given in marriage, but are as the angels of God in heaven.

30

У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.

31

But as touching the resurrection of the dead, have ye not read that which was spoken unto you by God, saying,

31

А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:

32

I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not the God of the dead, but of the living.

32

Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!”

33

And when the multitude heard this, they were astonished at his doctrine.

33

І чувши це народ, дивувався його навчанню.

34

The Greatest Commandment

But when the Pharisees had heard that he had put the Sadducees to silence, they were gathered together.

34

Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.

35

Then one of them, which was a lawyer, asked him a question, tempting him, and saying,

35

І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:

36

Master, which is the great commandment in the law?

36

“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”

37

Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.

37

Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:

38

This is the first and great commandment.

38

це найбільша й найперша заповідь.

39

And the second is like unto it, Thou shalt love thy neighbour as thyself.

39

А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.

40

On these two commandments hang all the law and the prophets.

40

На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”

41

Whose Son is the Christ?

While the Pharisees were gathered together, Jesus asked them,

41

Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:

42

Saying, What think ye of Christ? whose son is he? They say unto him, The Son of David.

42

“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”

43

He saith unto them, How then doth David in spirit call him Lord, saying,

43

Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,

44

The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool?

44

кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.

45

If David then call him Lord, how is he his son?

45

Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”

46

And no man was able to answer him a word, neither durst any man from that day forth ask him any more questions.

46

І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Matthew 22

Матвія 22