King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Parable of the Banquet

And Jesus answered and spake unto them again by parables, and said,

1

І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:

2

The kingdom of heaven is like unto a certain king, which made a marriage for his son,

2

Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

3

And sent forth his servants to call them that were bidden to the wedding: and they would not come.

3

і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.

4

Again, he sent forth other servants, saying, Tell them which are bidden, Behold, I have prepared my dinner: my oxen and my fatlings are killed, and all things are ready: come unto the marriage.

4

Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.

5

But they made light of it, and went their ways, one to his farm, another to his merchandise:

5

Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;

6

And the remnant took his servants, and entreated them spitefully, and slew them.

6

а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.

7

But when the king heard thereof, he was wroth: and he sent forth his armies, and destroyed those murderers, and burned up their city.

7

Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.

8

Then saith he to his servants, The wedding is ready, but they which were bidden were not worthy.

8

Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.

9

Go ye therefore into the highways, and as many as ye shall find, bid to the marriage.

9

Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.

10

So those servants went out into the highways, and gathered together all as many as they found, both bad and good: and the wedding was furnished with guests.

10

І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.

11

And when the king came in to see the guests, he saw there a man which had not on a wedding garment:

11

Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;

12

And he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless.

12

і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.

13

Then said the king to the servants, Bind him hand and foot, and take him away, and cast him into outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth.

13

Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

14

For many are called, but few are chosen.

14

Багато бо званих, мало ж вибраних.

15

Paying Taxes to Caesar

Then went the Pharisees, and took counsel how they might entangle him in his talk.

15

Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.

16

And they sent out unto him their disciples with the Herodians, saying, Master, we know that thou art true, and teachest the way of God in truth, neither carest thou for any man: for thou regardest not the person of men.

16

І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.

17

Tell us therefore, What thinkest thou? Is it lawful to give tribute unto Caesar, or not?

17

Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?

18

But Jesus perceived their wickedness, and said, Why tempt ye me, ye hypocrites?

18

Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?

19

Shew me the tribute money. And they brought unto him a penny.

19

Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.

20

And he saith unto them, Whose is this image and superscription?

20

І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?

21

They say unto him, Caesar's. Then saith he unto them, Render therefore unto Caesar the things which are Caesar's; and unto God the things that are God's.

21

Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

22

When they had heard these words, they marvelled, and left him, and went their way.

22

І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.

23

Sadducees Question the Resurrection

The same day came to him the Sadducees, which say that there is no resurrection, and asked him,

23

Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,

24

Saying, Master, Moses said, If a man die, having no children, his brother shall marry his wife, and raise up seed unto his brother.

24

говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.

25

Now there were with us seven brethren: and the first, when he had married a wife, deceased, and, having no issue, left his wife unto his brother:

25

Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;

26

Likewise the second also, and the third, unto the seventh.

26

так само й другий брат, і третїй, аж до семого.

27

And last of all the woman died also.

27

Опісля ж усїх умерла й жінка.

28

Therefore in the resurrection whose wife shall she be of the seven? for they all had her.

28

Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.

29

Jesus answered and said unto them, Ye do err, not knowing the scriptures, nor the power of God.

29

Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.

30

For in the resurrection they neither marry, nor are given in marriage, but are as the angels of God in heaven.

30

Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

31

But as touching the resurrection of the dead, have ye not read that which was spoken unto you by God, saying,

31

Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:

32

I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not the God of the dead, but of the living.

32

Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.

33

And when the multitude heard this, they were astonished at his doctrine.

33

І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.

34

The Greatest Commandment

But when the Pharisees had heard that he had put the Sadducees to silence, they were gathered together.

34

Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

35

Then one of them, which was a lawyer, asked him a question, tempting him, and saying,

35

І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:

36

Master, which is the great commandment in the law?

36

Учителю, котора заповідь велика в законї?

37

Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind.

37

Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.

38

This is the first and great commandment.

38

Се перва й велика заповідь.

39

And the second is like unto it, Thou shalt love thy neighbour as thyself.

39

Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

40

On these two commandments hang all the law and the prophets.

40

На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.

41

Whose Son is the Christ?

While the Pharisees were gathered together, Jesus asked them,

41

Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

42

Saying, What think ye of Christ? whose son is he? They say unto him, The Son of David.

42

глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

43

He saith unto them, How then doth David in spirit call him Lord, saying,

43

Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:

44

The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool?

44

Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

45

If David then call him Lord, how is he his son?

45

Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?

46

And no man was able to answer him a word, neither durst any man from that day forth ask him any more questions.

46

І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Matthew 22

Матвія 22