King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Plot to Kill Jesus

And it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, he said unto his disciples,

1

І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх:

2

Ye know that after two days is the feast of the passover, and the Son of man is betrayed to be crucified.

2

Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.

3

Then assembled together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the palace of the high priest, who was called Caiaphas,

3

Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,

4

And consulted that they might take Jesus by subtilty, and kill him.

4

і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.

5

But they said, Not on the feast day, lest there be an uproar among the people.

5

Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.

6

Jesus Anointed at Bethany

Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,

6

Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,

7

There came unto him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.

7

приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.

8

But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?

8

Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?

9

For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.

9

Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.

10

When Jesus understood it, he said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.

10

Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.

11

For ye have the poor always with you; but me ye have not always.

11

Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.

12

For in that she hath poured this ointment on my body, she did it for my burial.

12

Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.

13

Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman hath done, be told for a memorial of her.

13

Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

14

Judas Agrees to Betray Jesus

Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went unto the chief priests,

14

Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв,

15

And said unto them, What will ye give me, and I will deliver him unto you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.

15

каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків.

16

And from that time he sought opportunity to betray him.

16

І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати.

17

The Last Supper

Now the first day of the feast of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?

17

У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху?

18

And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Master saith, My time is at hand; I will keep the passover at thy house with my disciples.

18

Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми.

19

And the disciples did as Jesus had appointed them; and they made ready the passover.

19

І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху.

20

Now when the even was come, he sat down with the twelve.

20

Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма.

21

And as they did eat, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.

21

І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.

22

And they were exceeding sorrowful, and began every one of them to say unto him, Lord, is it I?

22

І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи?

23

And he answered and said, He that dippeth his hand with me in the dish, the same shall betray me.

23

Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.

24

The Son of man goeth as it is written of him: but woe unto that man by whom the Son of man is betrayed! it had been good for that man if he had not been born.

24

Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

25

Then Judas, which betrayed him, answered and said, Master, is it I? He said unto him, Thou hast said.

25

Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси.

26

The Lord's Supper Instituted

And as they were eating, Jesus took bread, and blessed it, and brake it, and gave it to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.

26

Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє.

27

And he took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, Drink ye all of it;

27

І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї;

28

For this is my blood of the new testament, which is shed for many for the remission of sins.

28

се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів.

29

But I say unto you, I will not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father's kingdom.

29

Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого.

30

And when they had sung an hymn, they went out into the mount of Olives.

30

І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.

31

Jesus Predicts Peter's Denial

Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended because of me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.

31

Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада.

32

But after I am risen again, I will go before you into Galilee.

32

По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею.

33

Peter answered and said unto him, Though all men shall be offended because of thee, yet will I never be offended.

33

Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.

34

Jesus said unto him, Verily I say unto thee, That this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.

34

Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.

35

Peter said unto him, Though I should die with thee, yet will I not deny thee. Likewise also said all the disciples.

35

Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали.

36

Jesus Prays at Gethsemane

Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.

36

Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам.

37

And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and very heavy.

37

І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу.

38

Then saith he unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: tarry ye here, and watch with me.

38

Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною.

39

And he went a little further, and fell on his face, and prayed, saying, O my Father, if it be possible, let this cup pass from me: nevertheless not as I will, but as thou wilt.

39

І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.

40

And he cometh unto the disciples, and findeth them asleep, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?

40

І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною?

41

Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.

41

Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне.

42

He went away again the second time, and prayed, saying, O my Father, if this cup may not pass away from me, except I drink it, thy will be done.

42

Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя.

43

And he came and found them asleep again: for their eyes were heavy.

43

І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі.

44

And he left them, and went away again, and prayed the third time, saying the same words.

44

І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово.

45

Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.

45

Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам.

46

Rise, let us be going: behold, he is at hand that doth betray me.

46

Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.

47

Jesus' Betrayal and Arrest

And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.

47

Ще він говорив, коли се Юда, один з дванайцяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручєм, од архиєреїв та старших людських.

48

Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that same is he: hold him fast.

48

Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його.

49

And forthwith he came to Jesus, and said, Hail, master; and kissed him.

49

І, зараз приступивши до Ісуса, каже: Радуй ся, учителю; та й поцїлував Його.

50

And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then came they, and laid hands on Jesus, and took him.

50

Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його.

51

And, behold, one of them which were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and struck a servant of the high priest's, and smote off his ear.

51

І ось один з тих, що з Ісусом, простягши руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо.

52

Then said Jesus unto him, Put up again thy sword into his place: for all they that take the sword shall perish with the sword.

52

Тодї рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всї бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть.

53

Thinkest thou that I cannot now pray to my Father, and he shall presently give me more than twelve legions of angels?

53

Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би менї більш дванайцяти легионів ангелів?

54

But how then shall the scriptures be fulfilled, that thus it must be?

54

Як же тодї справдились би писання, що так мусить статись?

55

In that same hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a thief with swords and staves for to take me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye laid no hold on me.

55

Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидїв я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене.

56

But all this was done, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsook him, and fled.

56

Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всї ученики, покинувши Його, повтїкали.

57

Jesus Before the Sanhedrin

And they that had laid hold on Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.

57

Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались.

58

But Peter followed him afar off unto the high priest's palace, and went in, and sat with the servants, to see the end.

58

Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець.

59

Now the chief priests, and elders, and all the council, sought false witness against Jesus, to put him to death;

59

Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити,

60

But found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. At the last came two false witnesses,

60

і не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісля ж, приступивши два лжесьвідки,

61

And said, This fellow said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.

61

говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три днї збудувати її.

62

And the high priest arose, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?

62

І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують?

63

But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou be the Christ, the Son of God.

63

Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий?

64

Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Hereafter shall ye see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.

64

Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.

65

Then the high priest rent his clothes, saying, He hath spoken blasphemy; what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy.

65

Тодї архиєрей роздер одежу свою, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його;

66

What think ye? They answered and said, He is guilty of death.

66

як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти.

67

Then did they spit in his face, and buffeted him; and others smote him with the palms of their hands,

67

Тодї плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него,

68

Saying, Prophesy unto us, thou Christ, Who is he that smote thee?

68

кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе?

69

Peter Denies Jesus

Now Peter sat without in the palace: and a damsel came unto him, saying, Thou also wast with Jesus of Galilee.

69

Петр же знадвору сидїв у дворі. І приступила до него одна дївчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським.

70

But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.

70

Він же відрік ся перед усїма, кажучи: Не знаю, що говориш.

71

And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and said unto them that were there, This fellow was also with Jesus of Nazareth.

71

Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським.

72

And again he denied with an oath, I do not know the man.

72

І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка.

73

And after a while came unto him they that stood by, and said to Peter, Surely thou also art one of them; for thy speech bewrayeth thee.

73

Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справдї й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе.

74

Then began he to curse and to swear, saying, I know not the man. And immediately the cock crew.

74

Тодї почав він проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв.

75

And Peter remembered the word of Jesus, which said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.

75

І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Matthew 26

Матвія 26