King James Bible

Сучасний переклад

The Plot to Kill Jesus

And it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, he said unto his disciples,

1

Коли Ісус закінчив говорити, Він звернувся до Своїх учнів:

2

Ye know that after two days is the feast of the passover, and the Son of man is betrayed to be crucified.

2

«Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».

3

Then assembled together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the palace of the high priest, who was called Caiaphas,

3-4

Тоді головні священики й старійшини зібралися у дворі палацу первосвященика Каяфи, де радилися, як би так влаштувати, щоб схопити і вбити Ісуса у тайні від усіх.

4

And consulted that they might take Jesus by subtilty, and kill him.

5

But they said, Not on the feast day, lest there be an uproar among the people.

5

При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».

6

Jesus Anointed at Bethany

Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,

6-7

Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами й почала лити їх Ісусові на голову.

7

There came unto him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.

8

But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?

8

Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство?

9

For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.

9

Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним».

10

When Jesus understood it, he said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.

10

Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.

11

For ye have the poor always with you; but me ye have not always.

11

Адже бідні завжди будуть з вами, [80] а Я — ні.

12

For in that she hath poured this ointment on my body, she did it for my burial.

12

Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.

13

Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman hath done, be told for a memorial of her.

13

Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».

14

Judas Agrees to Betray Jesus

Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went unto the chief priests,

14-15

Один з дванадцятьох учнів Ісуса, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і запитав: «Що ви дасте мені за те, що я вам видам Ісуса?» Ті запропонували йому тридцять срібних монет.

15

And said unto them, What will ye give me, and I will deliver him unto you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.

16

And from that time he sought opportunity to betray him.

16

З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.

17

The Last Supper

Now the first day of the feast of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?

17

Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»

18

And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Master saith, My time is at hand; I will keep the passover at thy house with my disciples.

18

Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”».

19

And the disciples did as Jesus had appointed them; and they made ready the passover.

19

Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.

20

Now when the even was come, he sat down with the twelve.

20

Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми.

21

And as they did eat, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.

21

І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».

22

And they were exceeding sorrowful, and began every one of them to say unto him, Lord, is it I?

22

Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?»

23

And he answered and said, He that dippeth his hand with me in the dish, the same shall betray me.

23

Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.

24

The Son of man goeth as it is written of him: but woe unto that man by whom the Son of man is betrayed! it had been good for that man if he had not been born.

24

Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього у Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».

25

Then Judas, which betrayed him, answered and said, Master, is it I? He said unto him, Thou hast said.

25

Юда, який збирався зрадити Ісуса, також озвався: «Напевне, це не я, Вчителю!» Тоді Ісус відповів йому: «Так, це ти!»

26

The Lord's Supper Instituted

And as they were eating, Jesus took bread, and blessed it, and brake it, and gave it to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.

26

За вечерею Ісус узяв хлібину, та віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє».

27

And he took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, Drink ye all of it;

27-28

Потім узяв Він чашу й, подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм і сказав: «Пийте всі з неї, бо це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий і що проллється на користь багатьох людей на прощення гріхів їхніх.

28

For this is my blood of the new testament, which is shed for many for the remission of sins.

29

But I say unto you, I will not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father's kingdom.

29

Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли Ми разом питимемо молоде вино в Царстві Отця Мого».

30

And when they had sung an hymn, they went out into the mount of Olives.

30

І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.

31

Jesus Predicts Peter's Denial

Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended because of me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.

31

І сказав Ісус учням Своїм: «Усі ви втратите віру в Мене [81] цієї ночі. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”.

32

But after I am risen again, I will go before you into Galilee.

32

Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».

33

Peter answered and said unto him, Though all men shall be offended because of thee, yet will I never be offended.

33

Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!»

34

Jesus said unto him, Verily I say unto thee, That this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.

34

Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».

35

Peter said unto him, Though I should die with thee, yet will I not deny thee. Likewise also said all the disciples.

35

Та Петро наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.

36

Jesus Prays at Gethsemane

Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.

36

Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевосці, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся».

37

And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and very heavy.

37

Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм:

38

Then saith he unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: tarry ye here, and watch with me.

38

«Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною».

39

And he went a little further, and fell on his face, and prayed, saying, O my Father, if it be possible, let this cup pass from me: nevertheless not as I will, but as thou wilt.

39

І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша [82] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».

40

And he cometh unto the disciples, and findeth them asleep, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?

40

Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати?

41

Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.

41

Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».

42

He went away again the second time, and prayed, saying, O my Father, if this cup may not pass away from me, except I drink it, thy will be done.

42

І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!»

43

And he came and found them asleep again: for their eyes were heavy.

43

Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали.

44

And he left them, and went away again, and prayed the third time, saying the same words.

44

Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме.

45

Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.

45

Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.

46

Rise, let us be going: behold, he is at hand that doth betray me.

46

Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»

47

Jesus' Betrayal and Arrest

And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.

47

Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики та старійшини.

48

Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that same is he: hold him fast.

48

Юда [83] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його».

49

And forthwith he came to Jesus, and said, Hail, master; and kissed him.

49

Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю» — поцілував Його.

50

And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then came they, and laid hands on Jesus, and took him.

50

Ісус сказав йому: «Друже, роби те, заради чого прийшов». Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.

51

And, behold, one of them which were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and struck a servant of the high priest's, and smote off his ear.

51

Та один із тих, хто був з Ісусом, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.

52

Then said Jesus unto him, Put up again thy sword into his place: for all they that take the sword shall perish with the sword.

52

Але Ісус сказав йому: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине.

53

Thinkest thou that I cannot now pray to my Father, and he shall presently give me more than twelve legions of angels?

53

Напевно відомо тобі, що Я можу попросити Отця Мого, і Він одразу дасть Мені хоч цілих дванадцять леґіонів [84] Ангелів.

54

But how then shall the scriptures be fulfilled, that thus it must be?

54

Та якщо Я так зроблю, то не збудеться тоді те, що було написане у Святому Писанні».

55

In that same hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a thief with swords and staves for to take me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye laid no hold on me.

55

Потім Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. Я ж щодня сидів з вами у Храмі навчаючи людей, та ви не заарештували Мене.

56

But all this was done, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsook him, and fled.

56

Однак все це сталося, щоб збулося написане пророками». Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.

57

Jesus Before the Sanhedrin

And they that had laid hold on Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.

57

Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика Каяфи, у якого зібралися книжники та старійшини.

58

But Peter followed him afar off unto the high priest's palace, and went in, and sat with the servants, to see the end.

58

А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика. Увійшовши до подвір’я, він сів разом зі слугами, щоб побачити, що станеться надалі з Ісусом.

59

Now the chief priests, and elders, and all the council, sought false witness against Jesus, to put him to death;

59

Головні священики й весь Синедріон [85] намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть.

60

But found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. At the last came two false witnesses,

60-61

Та нічого в них не вийшло, хоча лжесвідків було чимало. Під кінець прийшли ще двоє і сказали: «Ось Його слова: „Я можу зруйнувати цей Храм Божий і знов відбудувати його за три дні”».

61

And said, This fellow said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.

62

And the high priest arose, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?

62

І тоді встав первосвященик і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»

63

But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou be the Christ, the Son of God.

63

Та Ісус мовчав. Первосвященик наполягав: «Заклинаю Тебе владою Господа Живого, правду скажи нам, чи Христос Ти, Син Божий?»

64

Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Hereafter shall ye see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.

64

І відповів Йому Ісус: «Так, це Я. Та ось вам Мої слова: в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Господа Всевишнього. І наближатиметься Він в хмарах небесних».

65

Then the high priest rent his clothes, saying, He hath spoken blasphemy; what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy.

65

Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього!

66

What think ye? They answered and said, He is guilty of death.

66

Що скажете на це?» І всі разом гукнули: «Він винен і заслуговує на смерть!»

67

Then did they spit in his face, and buffeted him; and others smote him with the palms of their hands,

67-68

Деякі з людей почали плювати Ісусу в обличчя й бити Його кулаками. Інші били Його по щоках, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк,[86] Христосе, назви того із нас, хто вдарив Тебе!»

68

Saying, Prophesy unto us, thou Christ, Who is he that smote thee?

69

Peter Denies Jesus

Now Peter sat without in the palace: and a damsel came unto him, saying, Thou also wast with Jesus of Galilee.

69

Тим часом, Коли Петро сидів на подвір’ї, до нього підійшла одна з служниць первосвященика й сказала: «Ти також був з Ісусом Ґалилеянином».

70

But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.

70

Та Петро заперечував, мовивши перед усіма: «Я не знаю, про що ти говориш!»

71

And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and said unto them that were there, This fellow was also with Jesus of Nazareth.

71

Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та коли ж він підійшов до воріт, його помітила інша жінка й гукнула до всіх: «Цей чоловік був з Ісусом Назаретянином!»

72

And again he denied with an oath, I do not know the man.

72

І знову Петро заперечив цьому: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!»

73

And after a while came unto him they that stood by, and said to Peter, Surely thou also art one of them; for thy speech bewrayeth thee.

73

Але негайно люди, які стояли осторонь підійшли до нього і мовили: «Безперечно, ти один із них, адже твоя вимова виказує тебе».

74

Then began he to curse and to swear, saying, I know not the man. And immediately the cock crew.

74

Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка!» І тієї ж миті проспівав півень.

75

And Peter remembered the word of Jesus, which said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.

75

І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Перш ніж проспіває півень, ти тричі зречешся Мене». Тоді він пішов геть, гірко ридаючи.

Parallel

King James Bible

Сучасний переклад

Matthew 26

Матвія 26