King James Bible

Переклад Хоменка

The Parable of the Wicked Tenants

And he began to speak unto them by parables. A certain man planted a vineyard, and set an hedge about it, and digged a place for the winefat, and built a tower, and let it out to husbandmen, and went into a far country.

1

І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.

2

And at the season he sent to the husbandmen a servant, that he might receive from the husbandmen of the fruit of the vineyard.

2

І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.

3

And they caught him, and beat him, and sent him away empty.

3

Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.

4

And again he sent unto them another servant; and at him they cast stones, and wounded him in the head, and sent him away shamefully handled.

4

І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.

5

And again he sent another; and him they killed, and many others; beating some, and killing some.

5

Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.

6

Having yet therefore one son, his wellbeloved, he sent him also last unto them, saying, They will reverence my son.

6

Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

7

But those husbandmen said among themselves, This is the heir; come, let us kill him, and the inheritance shall be ours.

7

Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.

8

And they took him, and killed him, and cast him out of the vineyard.

8

І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.

9

What shall therefore the lord of the vineyard do? he will come and destroy the husbandmen, and will give the vineyard unto others.

9

Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.

10

And have ye not read this scripture; The stone which the builders rejected is become the head of the corner:

10

Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.

11

This was the Lord's doing, and it is marvellous in our eyes?

11

Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"

12

And they sought to lay hold on him, but feared the people: for they knew that he had spoken the parable against them: and they left him, and went their way.

12

І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.

13

Paying Taxes to Caesar

And they send unto him certain of the Pharisees and of the Herodians, to catch him in his words.

13

Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.

14

And when they were come, they say unto him, Master, we know that thou art true, and carest for no man: for thou regardest not the person of men, but teachest the way of God in truth: Is it lawful to give tribute to Caesar, or not?

14

Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"

15

Shall we give, or shall we not give? But he, knowing their hypocrisy, said unto them, Why tempt ye me? bring me a penny, that I may see it.

15

Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."

16

And they brought it. And he saith unto them, Whose is this image and superscription? And they said unto him, Caesar's.

16

Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.

17

And Jesus answering said unto them, Render to Caesar the things that are Caesar's, and to God the things that are God's. And they marvelled at him.

17

Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.

18

Sadducees Question the Resurrection

Then come unto him the Sadducees, which say there is no resurrection; and they asked him, saying,

18

І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:

19

Master, Moses wrote unto us, If a man's brother die, and leave his wife behind him, and leave no children, that his brother should take his wife, and raise up seed unto his brother.

19

"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.

20

Now there were seven brethren: and the first took a wife, and dying left no seed.

20

Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.

21

And the second took her, and died, neither left he any seed: and the third likewise.

21

Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.

22

And the seven had her, and left no seed: last of all the woman died also.

22

Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.

23

In the resurrection therefore, when they shall rise, whose wife shall she be of them? for the seven had her to wife.

23

При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."

24

And Jesus answering said unto them, Do ye not therefore err, because ye know not the scriptures, neither the power of God?

24

Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?

25

For when they shall rise from the dead, they neither marry, nor are given in marriage; but are as the angels which are in heaven.

25

Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.

26

And as touching the dead, that they rise: have ye not read in the book of Moses, how in the bush God spake unto him, saying, I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob?

26

А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!

27

He is not the God of the dead, but the God of the living: ye therefore do greatly err.

27

Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."

28

The Greatest Commandment

And one of the scribes came, and having heard them reasoning together, and perceiving that he had answered them well, asked him, Which is the first commandment of all?

28

Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"

29

And Jesus answered him, The first of all the commandments is, Hear, O Israel; The Lord our God is one Lord:

29

Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,

30

And thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind, and with all thy strength: this is the first commandment.

30

і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

31

And the second is like, namely this, Thou shalt love thy neighbour as thyself. There is none other commandment greater than these.

31

А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."

32

And the scribe said unto him, Well, Master, thou hast said the truth: for there is one God; and there is none other but he:

32

І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.

33

And to love him with all the heart, and with all the understanding, and with all the soul, and with all the strength, and to love his neighbour as himself, is more than all whole burnt offerings and sacrifices.

33

А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."

34

And when Jesus saw that he answered discreetly, he said unto him, Thou art not far from the kingdom of God. And no man after that durst ask him any question.

34

Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.

35

Whose Son is the Christ?

And Jesus answered and said, while he taught in the temple, How say the scribes that Christ is the Son of David?

35

Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?

36

For David himself said by the Holy Ghost, The LORD said to my Lord, Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool.

36

Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.

37

David therefore himself calleth him Lord; and whence is he then his son? And the common people heard him gladly.

37

Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.

38

Beware of the Scribes

And he said unto them in his doctrine, Beware of the scribes, which love to go in long clothing, and love salutations in the marketplaces,

38

І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,

39

And the chief seats in the synagogues, and the uppermost rooms at feasts:

39

перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,

40

Which devour widows' houses, and for a pretence make long prayers: these shall receive greater damnation.

40

що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."

41

The Poor Widow's Offering

And Jesus sat over against the treasury, and beheld how the people cast money into the treasury: and many that were rich cast in much.

41

І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.

42

And there came a certain poor widow, and she threw in two mites, which make a farthing.

42

І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.

43

And he called unto him his disciples, and saith unto them, Verily I say unto you, That this poor widow hath cast more in, than all they which have cast into the treasury:

43

І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.

44

For all they did cast in of their abundance; but she of her want did cast in all that she had, even all her living.

44

Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, — увесь свій прожиток."

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Mark 12

Марка 12