King James Bible

Переклад Хоменка

Jesus Sends Out the Seventy-Two

After these things the Lord appointed other seventy also, and sent them two and two before his face into every city and place, whither he himself would come.

1

Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.

2

Therefore said he unto them, The harvest truly is great, but the labourers are few: pray ye therefore the Lord of the harvest, that he would send forth labourers into his harvest.

2

Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.

3

Go your ways: behold, I send you forth as lambs among wolves.

3

Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.

4

Carry neither purse, nor scrip, nor shoes: and salute no man by the way.

4

Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.

5

And into whatsoever house ye enter, first say, Peace be to this house.

5

В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!

6

And if the son of peace be there, your peace shall rest upon it: if not, it shall turn to you again.

6

І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.

7

And in the same house remain, eating and drinking such things as they give: for the labourer is worthy of his hire. Go not from house to house.

7

І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.

8

And into whatsoever city ye enter, and they receive you, eat such things as are set before you:

8

І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;

9

And heal the sick that are therein, and say unto them, The kingdom of God is come nigh unto you.

9

оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.

10

But into whatsoever city ye enter, and they receive you not, go your ways out into the streets of the same, and say,

10

Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:

11

Even the very dust of your city, which cleaveth on us, we do wipe off against you: notwithstanding be ye sure of this, that the kingdom of God is come nigh unto you.

11

Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.

12

But I say unto you, that it shall be more tolerable in that day for Sodom, than for that city.

12

Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.

13

Woe to the Unrepentant

Woe unto thee, Chorazin! woe unto thee, Bethsaida! for if the mighty works had been done in Tyre and Sidon, which have been done in you, they had a great while ago repented, sitting in sackcloth and ashes.

13

Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!

14

But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgment, than for you.

14

Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.

15

And thou, Capernaum, which art exalted to heaven, shalt be thrust down to hell.

15

Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!

16

He that heareth you heareth me; and he that despiseth you despiseth me; and he that despiseth me despiseth him that sent me.

16

Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”

17

The Seventy-Two Return with Joy

And the seventy returned again with joy, saying, Lord, even the devils are subject unto us through thy name.

17

Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”

18

And he said unto them, I beheld Satan as lightning fall from heaven.

18

Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.

19

Behold, I give unto you power to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy: and nothing shall by any means hurt you.

19

Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.

20

Notwithstanding in this rejoice not, that the spirits are subject unto you; but rather rejoice, because your names are written in heaven.

20

Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”

21

Jesus' Prayer of Thanksgiving

In that hour Jesus rejoiced in spirit, and said, I thank thee, O Father, Lord of heaven and earth, that thou hast hid these things from the wise and prudent, and hast revealed them unto babes: even so, Father; for so it seemed good in thy sight.

21

Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

22

All things are delivered to me of my Father: and no man knoweth who the Son is, but the Father; and who the Father is, but the Son, and he to whom the Son will reveal him.

22

Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”

23

And he turned him unto his disciples, and said privately, Blessed are the eyes which see the things that ye see:

23

Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.

24

For I tell you, that many prophets and kings have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them.

24

Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”

25

The Parable of the Good Samaritan

And, behold, a certain lawyer stood up, and tempted him, saying, Master, what shall I do to inherit eternal life?

25

І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”

26

He said unto him, What is written in the law? how readest thou?

26

А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”

27

And he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thy mind; and thy neighbour as thyself.

27

Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”

28

And he said unto him, Thou hast answered right: this do, and thou shalt live.

28

“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”

29

But he, willing to justify himself, said unto Jesus, And who is my neighbour?

29

Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”

30

And Jesus answering said, A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among thieves, which stripped him of his raiment, and wounded him, and departed, leaving him half dead.

30

Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.

31

And by chance there came down a certain priest that way: and when he saw him, he passed by on the other side.

31

Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.

32

And likewise a Levite, when he was at the place, came and looked on him, and passed by on the other side.

32

Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.

33

But a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was: and when he saw him, he had compassion on him,

33

Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.

34

And went to him, and bound up his wounds, pouring in oil and wine, and set him on his own beast, and brought him to an inn, and took care of him.

34

Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.

35

And on the morrow when he departed, he took out two pence, and gave them to the host, and said unto him, Take care of him; and whatsoever thou spendest more, when I come again, I will repay thee.

35

На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.

36

Which now of these three, thinkest thou, was neighbour unto him that fell among the thieves?

36

Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”

37

And he said, He that shewed mercy on him. Then said Jesus unto him, Go, and do thou likewise.

37

Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”

38

Martha and Mary

Now it came to pass, as they went, that he entered into a certain village: and a certain woman named Martha received him into her house.

38

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.

39

And she had a sister called Mary, which also sat at Jesus' feet, and heard his word.

39

Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.

40

But Martha was cumbered about much serving, and came to him, and said, Lord, dost thou not care that my sister hath left me to serve alone? bid her therefore that she help me.

40

Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”

41

And Jesus answered and said unto her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things:

41

Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,

42

But one thing is needful: and Mary hath chosen that good part, which shall not be taken away from her.

42

одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Luke 10

Луки 10