King James Bible

Переклад Хоменка

Jesus Heals a Man with Dropsy

And it came to pass, as he went into the house of one of the chief Pharisees to eat bread on the sabbath day, that they watched him.

1

Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.

2

And, behold, there was a certain man before him which had the dropsy.

2

Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.

3

And Jesus answering spake unto the lawyers and Pharisees, saying, Is it lawful to heal on the sabbath day?

3

Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав: “Чи вільно зціляти в суботу, чи ні?”

4

And they held their peace. And he took him, and healed him, and let him go;

4

Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.

5

And answered them, saying, Which of you shall have an ass or an ox fallen into a pit, and will not straightway pull him out on the sabbath day?

5

До них же промовив: “Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній?”

6

And they could not answer him again to these things.

6

І вони не могли нічого йому на це відповісти.

7

The Parable of the Guests

And he put forth a parable to those which were bidden, when he marked how they chose out the chief rooms; saying unto them,

7

Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу:

8

When thou art bidden of any man to a wedding, sit not down in the highest room; lest a more honourable man than thou be bidden of him;

8

“Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,

9

And he that bade thee and him come and say to thee, Give this man place; and thou begin with shame to take the lowest room.

9

і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.

10

But when thou art bidden, go and sit down in the lowest room; that when he that bade thee cometh, he may say unto thee, Friend, go up higher: then shalt thou have worship in the presence of them that sit at meat with thee.

10

А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою.

11

For whosoever exalteth himself shall be abased; and he that humbleth himself shall be exalted.

11

Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”

12

Then said he also to him that bade him, When thou makest a dinner or a supper, call not thy friends, nor thy brethren, neither thy kinsmen, nor thy rich neighbours; lest they also bid thee again, and a recompence be made thee.

12

Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;

13

But when thou makest a feast, call the poor, the maimed, the lame, the blind:

13

але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.

14

And thou shalt be blessed; for they cannot recompense thee: for thou shalt be recompensed at the resurrection of the just.

14

І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”

15

The Parable of the Banquet

And when one of them that sat at meat with him heard these things, he said unto him, Blessed is he that shall eat bread in the kingdom of God.

15

Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”

16

Then said he unto him, A certain man made a great supper, and bade many:

16

А Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.

17

And sent his servant at supper time to say to them that were bidden, Come; for all things are now ready.

17

Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.

18

And they all with one consent began to make excuse. The first said unto him, I have bought a piece of ground, and I must needs go and see it: I pray thee have me excused.

18

Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.

19

And another said, I have bought five yoke of oxen, and I go to prove them: I pray thee have me excused.

19

Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.

20

And another said, I have married a wife, and therefore I cannot come.

20

А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.

21

So that servant came, and shewed his lord these things. Then the master of the house being angry said to his servant, Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in hither the poor, and the maimed, and the halt, and the blind.

21

Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.

22

And the servant said, Lord, it is done as thou hast commanded, and yet there is room.

22

Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще.

23

And the lord said unto the servant, Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.

23

Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.

24

For I say unto you, That none of those men which were bidden shall taste of my supper.

24

Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”

25

The Cost of Following Jesus

And there went great multitudes with him: and he turned, and said unto them,

25

Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив:

26

If any man come to me, and hate not his father, and mother, and wife, and children, and brethren, and sisters, yea, and his own life also, he cannot be my disciple.

26

“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем.

27

And whosoever doth not bear his cross, and come after me, cannot be my disciple.

27

Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем.

28

For which of you, intending to build a tower, sitteth not down first, and counteth the cost, whether he have sufficient to finish it?

28

Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,

29

Lest haply, after he hath laid the foundation, and is not able to finish it, all that behold it begin to mock him,

29

щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,

30

Saying, This man began to build, and was not able to finish.

30

мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!

31

Or what king, going to make war against another king, sitteth not down first, and consulteth whether he be able with ten thousand to meet him that cometh against him with twenty thousand?

31

Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього?

32

Or else, while the other is yet a great way off, he sendeth an ambassage, and desireth conditions of peace.

32

Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.

33

So likewise, whosoever he be of you that forsaketh not all that he hath, he cannot be my disciple.

33

Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.

34

Good Salt

Salt is good: but if the salt have lost his savour, wherewith shall it be seasoned?

34

Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?

35

It is neither fit for the land, nor yet for the dunghill; but men cast it out. He that hath ears to hear, let him hear.

35

Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна: її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!”

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Luke 14

Луки 14