King James Bible

Переклад Хоменка

The Parable of the Lost Sheep

Then drew near unto him all the publicans and sinners for to hear him.

1

Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.

2

And the Pharisees and scribes murmured, saying, This man receiveth sinners, and eateth with them.

2

А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”

3

And he spake this parable unto them, saying,

3

Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

4

What man of you, having an hundred sheep, if he lose one of them, doth not leave the ninety and nine in the wilderness, and go after that which is lost, until he find it?

4

“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?

5

And when he hath found it, he layeth it on his shoulders, rejoicing.

5

А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі

6

And when he cometh home, he calleth together his friends and neighbours, saying unto them, Rejoice with me; for I have found my sheep which was lost.

6

й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.

7

I say unto you, that likewise joy shall be in heaven over one sinner that repenteth, more than over ninety and nine just persons, which need no repentance.

7

Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

Either what woman having ten pieces of silver, if she lose one piece, doth not light a candle, and sweep the house, and seek diligently till she find it?

8

Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?

9

And when she hath found it, she calleth her friends and her neighbours together, saying, Rejoice with me; for I have found the piece which I had lost.

9

А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.

10

Likewise, I say unto you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner that repenteth.

10

Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”

11

The Parable of the Prodigal Son

And he said, A certain man had two sons:

11

Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.

12

And the younger of them said to his father, Father, give me the portion of goods that falleth to me. And he divided unto them his living.

12

Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.

13

And not many days after the younger son gathered all together, and took his journey into a far country, and there wasted his substance with riotous living.

13

Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.

14

And when he had spent all, there arose a mighty famine in that land; and he began to be in want.

14

І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.

15

And he went and joined himself to a citizen of that country; and he sent him into his fields to feed swine.

15

Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

16

And he would fain have filled his belly with the husks that the swine did eat: and no man gave unto him.

16

І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.

17

And when he came to himself, he said, How many hired servants of my father's have bread enough and to spare, and I perish with hunger!

17

Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.

18

I will arise and go to my father, and will say unto him, Father, I have sinned against heaven, and before thee,

18

Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!

19

And am no more worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

19

Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.

20

And he arose, and came to his father. But when he was yet a great way off, his father saw him, and had compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.

20

І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.

21

And the son said unto him, Father, I have sinned against heaven, and in thy sight, and am no more worthy to be called thy son.

21

Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.

22

But the father said to his servants, Bring forth the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet:

22

А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.

23

And bring hither the fatted calf, and kill it; and let us eat, and be merry:

23

Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,

24

For this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found. And they began to be merry.

24

бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.

25

Now his elder son was in the field: and as he came and drew nigh to the house, he heard musick and dancing.

25

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.

26

And he called one of the servants, and asked what these things meant.

26

Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.

27

And he said unto him, Thy brother is come; and thy father hath killed the fatted calf, because he hath received him safe and sound.

27

Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.

28

And he was angry, and would not go in: therefore came his father out, and intreated him.

28

Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.

29

And he answering said to his father, Lo, these many years do I serve thee, neither transgressed I at any time thy commandment: and yet thou never gavest me a kid, that I might make merry with my friends:

29

А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.

30

But as soon as this thy son was come, which hath devoured thy living with harlots, thou hast killed for him the fatted calf.

30

Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.

31

And he said unto him, Son, thou art ever with me, and all that I have is thine.

31

Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.

32

It was meet that we should make merry, and be glad: for this thy brother was dead, and is alive again; and was lost, and is found.

32

А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Luke 15

Луки 15