King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Parable of the Lost Sheep

Then drew near unto him all the publicans and sinners for to hear him.

1

Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.

2

And the Pharisees and scribes murmured, saying, This man receiveth sinners, and eateth with them.

2

І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.

3

And he spake this parable unto them, saying,

3

Сказав же до них приповість сю, глаголючи:

4

What man of you, having an hundred sheep, if he lose one of them, doth not leave the ninety and nine in the wilderness, and go after that which is lost, until he find it?

4

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?

5

And when he hath found it, he layeth it on his shoulders, rejoicing.

5

А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.

6

And when he cometh home, he calleth together his friends and neighbours, saying unto them, Rejoice with me; for I have found my sheep which was lost.

6

І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.

7

I say unto you, that likewise joy shall be in heaven over one sinner that repenteth, more than over ninety and nine just persons, which need no repentance.

7

Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.

8

The Parable of the Lost Coin

Either what woman having ten pieces of silver, if she lose one piece, doth not light a candle, and sweep the house, and seek diligently till she find it?

8

Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?

9

And when she hath found it, she calleth her friends and her neighbours together, saying, Rejoice with me; for I have found the piece which I had lost.

9

А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.

10

Likewise, I say unto you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner that repenteth.

10

Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.

11

The Parable of the Prodigal Son

And he said, A certain man had two sons:

11

Рече ж: Один чоловік мав два сини,

12

And the younger of them said to his father, Father, give me the portion of goods that falleth to me. And he divided unto them his living.

12

і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.

13

And not many days after the younger son gathered all together, and took his journey into a far country, and there wasted his substance with riotous living.

13

І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.

14

And when he had spent all, there arose a mighty famine in that land; and he began to be in want.

14

Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.

15

And he went and joined himself to a citizen of that country; and he sent him into his fields to feed swine.

15

І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.

16

And he would fain have filled his belly with the husks that the swine did eat: and no man gave unto him.

16

І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.

17

And when he came to himself, he said, How many hired servants of my father's have bread enough and to spare, and I perish with hunger!

17

Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.

18

I will arise and go to my father, and will say unto him, Father, I have sinned against heaven, and before thee,

18

Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,

19

And am no more worthy to be called thy son: make me as one of thy hired servants.

19

і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.

20

And he arose, and came to his father. But when he was yet a great way off, his father saw him, and had compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.

20

І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.

21

And the son said unto him, Father, I have sinned against heaven, and in thy sight, and am no more worthy to be called thy son.

21

Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.

22

But the father said to his servants, Bring forth the best robe, and put it on him; and put a ring on his hand, and shoes on his feet:

22

Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;

23

And bring hither the fatted calf, and kill it; and let us eat, and be merry:

23

і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:

24

For this my son was dead, and is alive again; he was lost, and is found. And they began to be merry.

24

бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

25

Now his elder son was in the field: and as he came and drew nigh to the house, he heard musick and dancing.

25

Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.

26

And he called one of the servants, and asked what these things meant.

26

І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.

27

And he said unto him, Thy brother is come; and thy father hath killed the fatted calf, because he hath received him safe and sound.

27

Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.

28

And he was angry, and would not go in: therefore came his father out, and intreated him.

28

Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.

29

And he answering said to his father, Lo, these many years do I serve thee, neither transgressed I at any time thy commandment: and yet thou never gavest me a kid, that I might make merry with my friends:

29

Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;

30

But as soon as this thy son was come, which hath devoured thy living with harlots, thou hast killed for him the fatted calf.

30

як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.

31

And he said unto him, Son, thou art ever with me, and all that I have is thine.

31

Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;

32

It was meet that we should make merry, and be glad: for this thy brother was dead, and is alive again; and was lost, and is found.

32

веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Luke 15

Луки 15