King James Bible

Переклад Хоменка

The Parable of the Unrighteous Steward

And he said also unto his disciples, There was a certain rich man, which had a steward; and the same was accused unto him that he had wasted his goods.

1

І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.

2

And he called him, and said unto him, How is it that I hear this of thee? give an account of thy stewardship; for thou mayest be no longer steward.

2

Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.

3

Then the steward said within himself, What shall I do? for my lord taketh away from me the stewardship: I cannot dig; to beg I am ashamed.

3

І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.

4

I am resolved what to do, that, when I am put out of the stewardship, they may receive me into their houses.

4

Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.

5

So he called every one of his lord's debtors unto him, and said unto the first, How much owest thou unto my lord?

5

Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?

6

And he said, An hundred measures of oil. And he said unto him, Take thy bill, and sit down quickly, and write fifty.

6

Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.

7

Then said he to another, And how much owest thou? And he said, An hundred measures of wheat. And he said unto him, Take thy bill, and write fourscore.

7

Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.

8

And the lord commended the unjust steward, because he had done wisely: for the children of this world are in their generation wiser than the children of light.

8

І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.

9

And I say unto you, Make to yourselves friends of the mammon of unrighteousness; that, when ye fail, they may receive you into everlasting habitations.

9

І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.

10

He that is faithful in that which is least is faithful also in much: and he that is unjust in the least is unjust also in much.

10

Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.

11

If therefore ye have not been faithful in the unrighteous mammon, who will commit to your trust the true riches?

11

Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?

12

And if ye have not been faithful in that which is another man's, who shall give you that which is your own?

12

І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?

13

No servant can serve two masters: for either he will hate the one, and love the other; or else he will hold to the one, and despise the other. Ye cannot serve God and mammon.

13

Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”

14

The Law and the Prophets

And the Pharisees also, who were covetous, heard all these things: and they derided him.

14

Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.

15

And he said unto them, Ye are they which justify yourselves before men; but God knoweth your hearts: for that which is highly esteemed among men is abomination in the sight of God.

15

А він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.

16

The law and the prophets were until John: since that time the kingdom of God is preached, and every man presseth into it.

16

Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.

17

And it is easier for heaven and earth to pass, than one tittle of the law to fail.

17

Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.

18

Divorce

Whosoever putteth away his wife, and marrieth another, committeth adultery: and whosoever marrieth her that is put away from her husband committeth adultery.

18

Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.

19

The Parable of the Rich Man and Lazarus

There was a certain rich man, which was clothed in purple and fine linen, and fared sumptuously every day:

19

Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.

20

And there was a certain beggar named Lazarus, which was laid at his gate, full of sores,

20

Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;

21

And desiring to be fed with the crumbs which fell from the rich man's table: moreover the dogs came and licked his sores.

21

він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.

22

And it came to pass, that the beggar died, and was carried by the angels into Abraham's bosom: the rich man also died, and was buried;

22

Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.

23

And in hell he lift up his eyes, being in torments, and seeth Abraham afar off, and Lazarus in his bosom.

23

В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,

24

And he cried and said, Father Abraham, have mercy on me, and send Lazarus, that he may dip the tip of his finger in water, and cool my tongue; for I am tormented in this flame.

24

і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.

25

But Abraham said, Son, remember that thou in thy lifetime receivedst thy good things, and likewise Lazarus evil things: but now he is comforted, and thou art tormented.

25

Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.

26

And beside all this, between us and you there is a great gulf fixed: so that they which would pass from hence to you cannot; neither can they pass to us, that would come from thence.

26

А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.

27

Then he said, I pray thee therefore, father, that thou wouldest send him to my father's house:

27

Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;

28

For I have five brethren; that he may testify unto them, lest they also come into this place of torment.

28

я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.

29

Abraham saith unto him, They have Moses and the prophets; let them hear them.

29

Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.

30

And he said, Nay, father Abraham: but if one went unto them from the dead, they will repent.

30

Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.

31

And he said unto him, If they hear not Moses and the prophets, neither will they be persuaded, though one rose from the dead.

31

А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Luke 16

Луки 16