Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
King James Bible
Сучасний переклад
Jesus Before Pilate
And the whole multitude of them arose, and led him unto Pilate.
And the whole multitude of them arose, and led him unto Pilate.
Тож всі вони підвелися й відвели Ісуса до Пилата.
And they began to accuse him, saying, We found this fellow perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying that he himself is Christ a King.
І почали вони звинувачувати Ісуса кажучи: «Ми чули, як цей Чоловік заводив в оману наших людей. Він стверджує, що ми не повинні сплачувати податки цезареві і називає Себе Христом — Царем Юдейськім».
And Pilate asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And he answered him and said, Thou sayest it.
Тоді Пилат запитав Ісуса: «Ти — Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав».
Then said Pilate to the chief priests and to the people, I find no fault in this man.
Тоді Пилат звернувся до головних священиків і натовпу: «Я не бачу ніякої вини за цим Чоловіком».
And they were the more fierce, saying, He stirreth up the people, teaching throughout all Jewry, beginning from Galilee to this place.
Та головні священики наполягали, кажучи: «Він Своїм вченням підбурює людей по всій Юдеї: Він почав у Ґалилеї та дійшов аж до сюди».
When Pilate heard of Galilee, he asked whether the man were a Galilaean.
Почувши це, Пилат запитав, чи цей Чоловік ґалилеянин.
Jesus Before Herod
And as soon as he knew that he belonged unto Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who himself also was at Jerusalem at that time.
And as soon as he knew that he belonged unto Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who himself also was at Jerusalem at that time.
Довідавшись, що Ісус із тієї землі, якою править Ірод, Пилат відправив Його до Ірода, бо той саме перебував в Єрусалимі.
And when Herod saw Jesus, he was exceeding glad: for he was desirous to see him of a long season, because he had heard many things of him; and he hoped to have seen some miracle done by him.
Коли Ірод побачив Ісуса, то був дуже задоволений, бо ж багато чув про Нього та від давнього часу прагнув побачити Його. Він сподівався стати свідком якихось дивних знамень, створених Христом.
Then he questioned with him in many words; but he answered him nothing.
Він почав про все розпитувати Ісуса, але Той на жодне з запитань не відповів йому.
And the chief priests and scribes stood and vehemently accused him.
При цьому були присутні головні священики й книжники, які весь час запально звинувачували Його.
And Herod with his men of war set him at nought, and mocked him, and arrayed him in a gorgeous robe, and sent him again to Pilate.
Ірод та його воїни насміхалися над Ісусом, одягнувши Його у пишні шати, подібні до тих, котрі носили царі. Опісля він знову відіслав Ісуса до Пилата.
And the same day Pilate and Herod were made friends together: for before they were at enmity between themselves.
У той день Ірод з Пилатом подружилися, хоч раніше вони ворогували.
The Crowd Chooses Barabbas
And Pilate, when he had called together the chief priests and the rulers and the people,
And Pilate, when he had called together the chief priests and the rulers and the people,
Пилат, скликавши головних священиків, юдейських вождів та простий народ, звернувся до них: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, звинувативши Його в тому, що Він вводив людей в оману. Отут, у вашій присутності, я допитав Його і не знайшов ніяких підстав для ваших звинувачень проти Нього.
Said unto them, Ye have brought this man unto me, as one that perverteth the people: and, behold, I, having examined him before you, have found no fault in this man touching those things whereof ye accuse him:
No, nor yet Herod: for I sent you to him; and, lo, nothing worthy of death is done unto him.
Так само ніяких підстав не знайшов і Ірод. Тож він відіслав Ісуса знову до нас. Як бачите, Він не зробив нічого такого, за що заслуговував би смерті.
I will therefore chastise him, and release him.
Отже, я покараю Його батогами, а потім відпущу».
(For of necessity he must release one unto them at the feast.)
[Щороку, під час святкування Пасхи, правитель, за звичаєм, відпускав на волю одного з в’язнів, за якого просив народ.] [82]
And they cried out all at once, saying, Away with this man, and release unto us Barabbas:
У відповідь натовп загукав: «Нехай Ісуса розіпнуть на хресті! Відпусти нам Варавву!»
(Who for a certain sedition made in the city, and for murder, was cast into prison.)
(Варавву було кинуто до в’язниці за участь у заколоті в місті й за вбивство.)
Pilate therefore, willing to release Jesus, spake again to them.
Тоді знову Пилат звернувся до людей, кажучи, що він хотів би відпустити Ісуса.
But they cried, saying, Crucify him, crucify him.
Та вони й далі вигукували: «Розіп’ясти Його! Нехай Його розіпнуть на хресті!»
And he said unto them the third time, Why, what evil hath he done? I have found no cause of death in him: I will therefore chastise him, and let him go.
І втретє Пилат звернувся до народу, питаючи: «Який на Ньому злочин? Я не знайшов проти Нього нічого, за що слід було б карати смертю. Тож я покараю Його батогами й відпущу».
And they were instant with loud voices, requiring that he might be crucified. And the voices of them and of the chief priests prevailed.
Але й далі народ голосно вимагав стратити Ісуса, і цей крик досяг такої сили, що Пилат вирішив задовольнити їхню вимогу.
And Pilate gave sentence that it should be as they required.
And he released unto them him that for sedition and murder was cast into prison, whom they had desired; but he delivered Jesus to their will.
Він наказав відпустити Варавву, чоловіка, якого було кинуто до в’язниці за участь у заколоті і вбивство, бо натовп просив саме за нього. А Ісуса, за волею народу, Пилат віддав на розп’яття.
The Crucifixion
And as they led him away, they laid hold upon one Simon, a Cyrenian, coming out of the country, and on him they laid the cross, that he might bear it after Jesus.
And as they led him away, they laid hold upon one Simon, a Cyrenian, coming out of the country, and on him they laid the cross, that he might bear it after Jesus.
Саме у той час, коли воїни вели Ісуса на страту, по дорозі до міста, повертаючись з поля, йшов Симон киринеянин. Тож солдати примусили його йдти слід за Ісусом, та нести хрест, що призначався для Нього.
And there followed him a great company of people, and of women, which also bewailed and lamented him.
Та величезний натовп сунув за Ісусом. В натовпі були й жінки, які плакали й голосили за Ним.
But Jesus turning unto them said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, but weep for yourselves, and for your children.
Він обернувся до них і сказав: «Дочки Єрусалимські, не плачте за Мною. Плачте за собою самими й за дітьми своїми.
For, behold, the days are coming, in the which they shall say, Blessed are the barren, and the wombs that never bare, and the paps which never gave suck.
Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”.
Then shall they begin to say to the mountains, Fall on us; and to the hills, Cover us.
Люди проситимуть гори: „Впадіть на нас!” Люди проситимуть могили: „Поховайте нас!”
For if they do these things in a green tree, what shall be done in the dry?
Бо якщо таке трапитеметься з добрими людьми, то що ж тоді буде людям злим?[83]»
And there were also two other, malefactors, led with him to be put to death.
Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців.
And when they were come to the place, which is called Calvary, there they crucified him, and the malefactors, one on the right hand, and the other on the left.
Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
Then said Jesus, Father, forgive them; for they know not what they do. And they parted his raiment, and cast lots.
Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». [84] Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.
And the people stood beholding. And the rulers also with them derided him, saying, He saved others; let him save himself, if he be Christ, the chosen of God.
Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!»
And the soldiers also mocked him, coming to him, and offering him vinegar,
Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»
And saying, If thou be the king of the Jews, save thyself.
And a superscription also was written over him in letters of Greek, and Latin, and Hebrew, THIS IS THE KING OF THE JEWS.
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».
And one of the malefactors which were hanged railed on him, saying, If thou be Christ, save thyself and us.
І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»
But the other answering rebuked him, saying, Dost not thou fear God, seeing thou art in the same condemnation?
Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок.
And we indeed justly; for we receive the due reward of our deeds: but this man hath done nothing amiss.
Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого».
And he said unto Jesus, Lord, remember me when thou comest into thy kingdom.
І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».
And Jesus said unto him, Verily I say unto thee, To day shalt thou be with me in paradise.
Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».
The Death of Jesus
And it was about the sixth hour, and there was a darkness over all the earth until the ninth hour.
And it was about the sixth hour, and there was a darkness over all the earth until the ninth hour.
Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години.
And the sun was darkened, and the veil of the temple was rent in the midst.
І сталося те тому, що сонце перестало світити. Та одразу завіса в Храмі розірвалася навпіл.
And when Jesus had cried with a loud voice, he said, Father, into thy hands I commend my spirit: and having said thus, he gave up the ghost.
Ісус голосно закричав: «Отче, передаю дух [85] Свій у Твої руки». І з цими словами Він помер.
Now when the centurion saw what was done, he glorified God, saying, Certainly this was a righteous man.
Коли центуріон побачив, що трапилося, він почав славити Бога, мовивши: «Безперечно, це був праведний Чоловік».
And all the people that came together to that sight, beholding the things which were done, smote their breasts, and returned.
Багато людей прийшли з міста, аби подивитися на страту. Та побачивши що трапилося, зажурилися, й засмучені пішли додому.[86]
And all his acquaintance, and the women that followed him from Galilee, stood afar off, beholding these things.
Та всі ті, хто знав Його, стояли й спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Там також знаходилися і жінки, котрі йшли за Ісусом від самої Ґалилеї.
The Burial of Jesus
And, behold, there was a man named Joseph, a counseller; and he was a good man, and a just:
And, behold, there was a man named Joseph, a counseller; and he was a good man, and a just:
Саме у той час, в Єрусалимі знаходився чоловік на ймення Йосип з юдейського міста Ариматея. Він був доброю і праведною людиною й також чекав на прихід Царства Божого. Йосип був членом ради юдейської та не погоджувався з її рішенням про Ісусову страту.
(The same had not consented to the counsel and deed of them;) he was of Arimathaea, a city of the Jews: who also himself waited for the kingdom of God.
This man went unto Pilate, and begged the body of Jesus.
Він пішов до Пилата й попросив, щоб йому віддали тіло Христа.
And he took it down, and wrapped it in linen, and laid it in a sepulchre that was hewn in stone, wherein never man before was laid.
Йосип зняв тіло Ісусове з хреста й, загорнувши у лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, висіченої у скелі.
And that day was the preparation, and the sabbath drew on.
Була п’ятниця, день приготувань, наближалася субота.
And the women also, which came with him from Galilee, followed after, and beheld the sepulchre, and how his body was laid.
Жінки, які супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї, простежили за Йосипом й бачили, де було поховано Його.