King James Bible

Сучасний переклад

Jesus Washes the Disciples' Feet

Now before the feast of the passover, when Jesus knew that his hour was come that he should depart out of this world unto the Father, having loved his own which were in the world, he loved them unto the end.

1

Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.

2

And supper being ended, the devil having now put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him;

2

То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.

3

Jesus knowing that the Father had given all things into his hands, and that he was come from God, and went to God;

3

Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.

4

He riseth from supper, and laid aside his garments; and took a towel, and girded himself.

4

Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.

5

After that he poureth water into a bason, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel wherewith he was girded.

5

Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги [50] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.

6

Then cometh he to Simon Peter: and Peter saith unto him, Lord, dost thou wash my feet?

6

Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»

7

Jesus answered and said unto him, What I do thou knowest not now; but thou shalt know hereafter.

7

У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».

8

Peter saith unto him, Thou shalt never wash my feet. Jesus answered him, If I wash thee not, thou hast no part with me.

8

Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».

9

Simon Peter saith unto him, Lord, not my feet only, but also my hands and my head.

9

«Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:

10

Jesus saith to him, He that is washed needeth not save to wash his feet, but is clean every whit: and ye are clean, but not all.

10

«Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».

11

For he knew who should betray him; therefore said he, Ye are not all clean.

11

Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».

12

So after he had washed their feet, and had taken his garments, and was set down again, he said unto them, Know ye what I have done to you?

12

Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?

13

Ye call me Master and Lord: and ye say well; for so I am.

13

Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я.

14

If I then, your Lord and Master, have washed your feet; ye also ought to wash one another's feet.

14-15

Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.

15

For I have given you an example, that ye should do as I have done to you.

16

Verily, verily, I say unto you, The servant is not greater than his lord; neither he that is sent greater than he that sent him.

16

Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.

17

If ye know these things, happy are ye if ye do them.

17

Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.

18

Jesus Predicts His Betrayal

I speak not of you all: I know whom I have chosen: but that the scripture may be fulfilled, He that eateth bread with me hath lifted up his heel against me.

18

Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.[51]

19

Now I tell you before it come, that, when it is come to pass, ye may believe that I am he.

19

Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий.[52]

20

Verily, verily, I say unto you, He that receiveth whomsoever I send receiveth me; and he that receiveth me receiveth him that sent me.

20

Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».

21

When Jesus had thus said, he was troubled in spirit, and testified, and said, Verily, verily, I say unto you, that one of you shall betray me.

21

Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».

22

Then the disciples looked one on another, doubting of whom he spake.

22

Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.

23

Now there was leaning on Jesus' bosom one of his disciples, whom Jesus loved.

23

Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.

24

Simon Peter therefore beckoned to him, that he should ask who it should be of whom he spake.

24

Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.

25

He then lying on Jesus' breast saith unto him, Lord, who is it?

25

Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»

26

Jesus answered, He it is, to whom I shall give a sop, when I have dipped it. And when he had dipped the sop, he gave it to Judas Iscariot, the son of Simon.

26

І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.

27

And after the sop Satan entered into him. Then said Jesus unto him, That thou doest, do quickly.

27

І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».

28

Now no man at the table knew for what intent he spake this unto him.

28

Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.

29

For some of them thought, because Judas had the bag, that Jesus had said unto him, Buy those things that we have need of against the feast; or, that he should give something to the poor.

29

Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.

30

He then having received the sop went immediately out: and it was night.

30

Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.

31

A New Command I Give You

Therefore, when he was gone out, Jesus said, Now is the Son of man glorified, and God is glorified in him.

31

Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.

32

If God be glorified in him, God shall also glorify him in himself, and shall straightway glorify him.

32

Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.

33

Little children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now I say to you.

33

Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.

34

A new commandment I give unto you, That ye love one another; as I have loved you, that ye also love one another.

34

Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.

35

By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.

35

Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».

36

Jesus Predicts Peter's Denial

Simon Peter said unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered him, Whither I go, thou canst not follow me now; but thou shalt follow me afterwards.

36

«Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.

37

Peter said unto him, Lord, why cannot I follow thee now? I will lay down my life for thy sake.

37

Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».

38

Jesus answered him, Wilt thou lay down thy life for my sake? Verily, verily, I say unto thee, The cock shall not crow, till thou hast denied me thrice.

38

Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».

Parallel

King James Bible

Сучасний переклад

John 13

Івана 13